03. Освітня сесія: «Дослідження потреб молоді у громаді». Авторка – Ксенія Ємшина

 

 

Назва сесії Дослідження потреб молоді для молодіжного центру
Додаткові матеріали Корисні покликання на статті про дослідження, різного роду шаблони аналітики і формування питань.

Час

90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, заготовлені матеріали для візуалізації, заготовки на фліпчартах з кросвордом; заготовки на А5 із завданнями для кросворду; маркери
Мета та завдання сесії

Мета: Надати розуміння того, що дослідження потреб молоді  є основою для ефективної роботи молодіжного центру у громаді.

Завдання: ознайомити учасників з процедурою проведення досліджень;подати інформацію про основні методи та інструменти досліджень;ознайомити із правилами та принципами проведення досліджень.

Опис механіки сесії

14:30 – 14:35
Вправа-енерджайзер. Просимо кожного розглянути тренінгову залу або навіть подивитись через вікно (якщо є можливість) та сказати, що вони помітили і що привернуло їхню увагу. Як правило, відповіді будуть дуже різними і на основі них робимо підведення до теми про дослідження, щоб розуміти та знати, чого хоче молодь, про що думає, на що звертає увагу.

14:35 – 14:50
Міні-лекція про дослідження у громаді. Розповідаємо про основні принципи та правила досліджень з візуалізацією на картках (Додаток 5), обговорюємо варіанти того, чому дослідження потреб молоді у громаді є важливим. Фокусуємо учасників на тому, що дослідження є базовою складовою «Циклу молодіжної політики».

14:50 – 15:15
Вправа “Інструменти дослідження” Об’єднуємо учасників у групи (до 6 осіб у групі). На кожну групу даємо заготовлений фліпчарт з кросвордом (Додаток 6). Завдання до кросворду даємо на окремому листі А5. На роботу у групах потрібно приблизно 7-8 хвилин. Потім зачитуємо завдання з кросворду – групи дають свої відповіді. Фіксуємо спільно з групами основні моменти по кожному з інструментів.

(Примітка. Оскільки групи самостійно шукали відповіді на кросворд, то завжди хтось із групи в інтернеті знаходив деталі щодо методу/інструменту, а також у багатьох учасників є досвід участі у різноманітних дослідженнях. Тому важливо використовувати досвід учасників).

Інформація про методи та інструменти наведена в Додатку 7.  

15:15 – 15:25
Міні-лекція про етапи дослідження. Візуалізуємо за допомогою карток основні етапи проведення досліджень (Додаток 8)

15:25 – 15.40
Вправа «Рецепт доброго дослідження». У групах, у яких працювали вже, пропонуємо описати рецепт якісного дослідження, яке учасники можуть провести у себе на місцях. Для опису рецепту дослідження використовуємо асоціативно приклад кулінарного рецепту (наприклад, для приготування беремо 5 волонтерів молодіжного центру; найкраще, коли принаймні 1-2 особи є добре промариновані молодіжними справами… і т.д.). Також пропонуємо придумати назву рецепту (Приклади можливих рецептів у Додатку 9)

15:40 – 15.55
Презентація рецептів. Групи презентують свої «рецепти». Даємо спільно зворотній зв’язок рецептам, щоб потім на місцях «страви-дослідження» були приготовані якісно, «смачно» та корисно.

15:55 – 16:00
Підведення підсумків. Коротко запитуємось учасників, що із сесії було найціннішим для їхньої роботи у молодіжному центрі.   В Додатку 10 ви знайдете поради щодо того, як аналізувати первинні дані та додаткові корисні посилання

Очікувані результати
  • учасники будуть переконані, що  проводити локальні дослідження потреб молоді важливо;
  • учасники будуть вмотивовані розробити план для проведення дослідження у себе в громадах та провести його;
  • учасники розумітимуть, як обробляти отримані дані дослідження та проводити аналіз даних.

 

Ксенія Ємшина (Гоцко)

Фасилітаторка, тренерка освітніх програм, експертка з організаційного розвитку; проводжу тренінги з тематик: робота з молоддю; менеджмент молодіжних центрів; HR-процеси в організаціях; стратегічне та операційне планування; методологія проведення освітніх заходів; інструменти фасилітації для роботи з групами.

02. Презентаційна сесія “Історія молодіжних центрів”. Автор – Захарій Ткачук

Назва сесії Презентація «Що таке молодіжні центри та їх історія».
Додаткові матеріали Стаття про історію молодіжних центрів(Додаток 3), покликання на основні документи, що наразі регламентують роботу молодіжних центрів та стаття про сучасні виклики у діяльності молодіжних центрів та способи їх вирішення (Додаток 4).
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, проєктор, ноутбук, екран, клікер.
Мета та завдання сесії

Мета: Надати інформацію про історію та причини виникнення молодіжних центрів, їх роль та завдання у роботі громади для формування розуміння важливості молодіжної роботи та самого інструменту – молодіжного центру.

Завдання: розповісти що таке молодіжний центр і коли він виник як інструмент молодіжної роботи;розповісти про форми молодіжних центрів та базові елементи, які вирізняють центри;показати приклади молодіжних центрів в Україні, в тому числі у малих громадах.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

12:00 – 12:10.
Вступ. Тренер перед презентацією робить вступ і просить учасників простими словами пояснити, що таке для них молодіжний центр. Тренер записує чітко вказані учасниками ознаки. Тренер розповідає, що для початку нашої роботи ми повинні мати єдине розуміння центру, його формату та методів роботи.

12:10 – 13:20
Презентація. Тренер демонструє основну презентацію сесії – google

Під час слайду «Навіщо молодіжній центр у громаді» тренер просить учасників утворити 4 групи та записати разом прості, зрозумілі причини існування молодіжного центру (записати на листах а4 та продемонструвати).   Тренер повинен підсумувати, що центр має бути вигідним громаді, має виконувати місію, а усі в громаді (діти, дорослі, батьки, вчителі, депутати) мають розуміти мету роботи такого центру, вигоду, яку він приносить.  

13:20 – 13:30
Запитання. Тренер залишає 10 хв. на запитання та відповіді від учасників групи.

Очікувані результати
  • учасники отримають інформацію про те, що таке молодіжний центр і які функції він може виконувати;
  • учасники дізнаються про різні формати центрів, які відповідають меті роботи центру.

 

Захарій Ткачук

Тренер освітніх програм молодіжної політики та молодіжної роботи, молодіжний працівник, голова «Асоціації молодіжних працівників України», експерт із розвитку та побудови молодіжних центрі та просторів, голова ГО «Молодіжна Платформа».

01. Перша інтеграційна сесія. Знайомство із програмою та тренінгом. Автор – Захарій Ткачук

 

 

Назва сесії Знайомство. Інтеграційна сесія.
Додаткові матеріали Інші вправи на знайомство та очікування.
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, стікери у вигляді зерен, 4 2х метрові планки (палиці).
Мета та завдання сесії

Мета: Створити дружню атмосферу у групі, познайомити учасників, сприяти командній роботі та визначити спільні умови роботи групи для ефективного процесу навчання.

Завдання: надати відчуття єдиної команди, яка працює над розвитком молоді в малих громадах;напрацювати загальні правила роботи та познайомити із графіком роботи;розповісти більше про сам проєкт і його цикл його впровадження.

Увага!

1. До першої сесії учасники та учасниці молодіжного центру мають пройти самооцінку через інструмент. Покликання – google docs

2. До першої сесії учасники та учасниці молодіжного центру мають заповнити вхідну анкету навчання. Покликання – google docs

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

10:00 – 10:10. Вітальне слово від організаторів заходу.

10:10 – 10:30 Представлення учасників. Кожен учасник та учасниця по колу озвучує своє ім’я, місце роботи, громаду та коротку історію свого імені (чому мене так назвали і хто). Інші варіанти вправ для проведення знайомства наведені в Додатку 1.

10:30 – 10:50 Очікування. Завдання виконуються центрами (по 3 учасника). Центр отримує 1 стікер (у вигляді зерна) і має написати 3 конкретні очікування від даного навчання. Коли усі стікери заповнені учасники клеять їх на попередньо підготовлені фліпчарти на стіні. Малюнок на листках має символізувати горизонт, який порівну розділяє небо і землю.   У землю учасники “саджають” свої зерна. Варто пояснити, що прикріплені стікери до останнього дня проростуть із землі і ми поговоримо, що виросло із того “зерна”.   Альтернативний варіант визначення очікувань учасників наведено в Додатку 2.

10:50 – 11.20 Гра «Опустити палицю» (може бути замінена на іншу активну гру. Основні поради до вправи – щоб учасники мінімально торкалися один одного, могли відчути командну відповідальність і не потребували особливого, спортивного одягу). Командна гра для груп по 8 осіб. Відповідно треба об’єднати учасників у 4 команди так, щоб учасники одного центру бажано не були разом. Учасники отримають неважку палку довжиною до 2х метрів.

Далі вони стають у 2 колони по 4 особи обличчям до обличчя, кожна команда відповідно трохи відступає одна від одної, щоб не заважати. Члени команд витягують вказівний палець вперед і тримають його на рівні грудей, усі пальці у команді мають бути на одному рівні. Учасники бачать один одного і можуть говорити. Далі тренери зверху на їхні пальці кладуть палицю, вона не має бути важкою – але учасники мають її відчувати. Завдання дуже просте – усім разом опустити цю палицю не землю.

Основне правило – не можна відривати пальця від палиці.   Якщо хтось із команди відірвав пальця (тобто палець не торкається палки)  – тренер забираю палицю і вертає команді початкову висоту та знову кладе палицю. Команда може довго не справлятися із завданням, адже кожен учасник ще не слухає один – одного і щоразу, щоб тримати палець притиснутим буде підбивати палицю доверху. Із першого разу палиця може піти навпаки доверху, а не донизу. Варто допомагати команді підказками виробляти стратегію і комунікувати.

Після гри варто запитати:
Чому вам вдалося опустити палицю?
Що цьому сприяло і що заважало?
Як ви будете наступного разу грати у цю гру?

11:20 – 11:30 Конституція.

Тренер пропонує створити “конституцію навчання” або правила, за якими буде йти освітній процес. Кожен учасник записує свої “правила” індивідуально, які він хоче запровадити на навчанні (кількість необмежена).   Варто сказати, що на попередній вправі ми вже відчули і побачили, за яких умов група добре працює. Ці умови варто занотувати на окремому фліпчарті. Учасники методом брейнштормінгу накидують до 7 правил. Тренер групує їх, задає уточнюючі запитання та фіксує на фліпчарті.

Після закінчення учасники підписують дані правила.

Очікувані результати
  • учасники згенерують  спільні правила роботи;
  • кожен центр наддасть конкретні очікування щодо даного навчання;учасники поверхнево познайомляться один із одним та командою проєкту.

 

 

Захарій Ткачук

Тренер освітніх програм молодіжної політики та молодіжної роботи, молодіжний працівник, голова «Асоціації молодіжних працівників України», експерт із розвитку та побудови молодіжних центрі та просторів, голова ГО «Молодіжна Платформа».

2.7. Рекомендована програма для проведення базового навчання «Менеджмент молодіжного центру».

Програма повинна складатися з 12 повних сесій, які мають тривати повних 18 годин. Кожна сесія триває 1,5 години. Перерви при такій тривалості  – мінімум 30 хвилин, щоб учасники встигли відпочити. Обідня перерва має тривати не менше 1 години.

Важливо.  Даний перелік сесій та тривалість проведення є обов’язковими. Якщо тренер чи тренерка замінить певну сесію (чи змінить порядок викладення), то це вже не буде рахуватися базовим навчанням програми «Менеджмент молодіжних центрів». Заміна сесій можлива лише із дозволу розпорядника програми, який буде видавати відповідні сертифікати за участь у навчанні для членів молодіжних центрів. Тренери можуть на свій розсуд проводити опційні (необов’язкові сесії) або надавати консультації чи навчання поза межами програми.
programa

Система оцінювання.

  1. Для швидкого порівняння отримань знань та навичок використовується система порівняльного аналізу вхідної та вихідної анкети.  Дані анкети можна знайти  за посиланням
Скануйте камерою вашого телефону

2. Також рекомендовано тренерам здавати звіт про свою роботу у відповідній формі. Форма звіту додається за покликанням – форма звіту.

Скануйте камерою вашого телефону

Звіт має перевірятися організатором навчання і може бути підтвердженням оплати праці (якщо така передбачена) тренерам. 


2. Іншою системою є інструмент оцінки молодіжних центрів,

який був розроблений ГО «Молодіжна Платформа» у рамках проєкту «Прокачай» за ресурсної та експертної підтримки програми DOBRE  від Global Communities.

Інструмент має наразі 19 стандартів, які об’єднані у 3 блоки. Кожен стандарт має 4 рівні - від 0 (по суті відсутності такої статті роботи) до 4 (розвинутого рівня). Покликання на останню версію (станом на момент виходу підручника) інструменту.

До початку навчання кожен центр має провести самооцінку, здійснивши свій перший зріз. Таких «зрізів» оцінки якості молодіжних центрів має бути мінімум два. Другий зріз варто зробити за місяць чи два після навчання, щоб виміряти вплив навчання. Якщо вхідна і вихідна анкета – це швидкий результат, який покаже чи були корисні запропоновані теми, то інструмент оцінки покаже чи відбулася зміна або вплив на роботу центру. Радимо, аби під час другого зрізу центри надавали докази свого росту, які буде перевіряти команда проєкту. Тобто, якщо центр тисне «відмінний рівень» і каже, що має чітку місію, стратегію на рік, то відразу має підвантажити документ, який доводить цей факт (наприклад, файл pdf чи word). Пізніше ментори верифікують (перевіряють) вірність доказу. Молодіжні центри проходять усі питання усіх блоків і отримують загальний бал за тест та загальні бали за блоки.

До навчання ми радимо створити робочу переписку для учасників і тренерів для швидкої комунікації. Така переписка дуже часто підтримує швидке інформування і дає можливість учасникам знайомитися до навчання.

Для знайомства до заходу радимо провести просту гру «Бінго». Переможцеві варто надати символічний подарунок.


Опис вправи онлайн «БІНГО»

Очікувані результати: Налагодити командну взаємодію та встановити контакти між членами групи.

Опис: Усі учасники завантажують word-файл із запитаннями. Вони мають знайти учасників навчальної групи, які зможуть відповісти на кожне запитання. Учасники не повинні самостійно відповідати на свої запитання. Для цієї вправи організатори тренінгу можуть добирати власні запитання, обов’язково поєднуючи особисті запитання із запитаннями, які відображають зміст програми «Менеджмент молодіжних центрів».

Порядок виконання:

1. Повідомте групі, що для того, аби перемогти в грі, їм потрібно відповісти на запитання, спираючись на знання інших людей.

2. Надішліть електронною поштою шаблон гри «БІНГО» всім учасникам.

3. Поясніть, що вони мають поспілкуватися з іншими членами групи й знайти тих, хто зможе дати відповіді на запитання їхнього аркуша. Спілкування може бути через електронну пошту чи онлайн переписку. На аркуші для гри учасники записують ім’я та прізвище людини, яка відповідає зазначеним критеріям. Можливо, до кожного критерію виявиться багато імен. Вони мають обрати одну відповідь на кожне запитання аркуша таким чином, щоб одне й те саме ім’я не повторювалося. Не можна використовувати власне ім’я.

4. Учасники заповнюють свої файли і надсилають їх організаторам. Організатори фіксують час і правильність заповнення. Переможцем є той, хто перший чи перша вірно заповнив файл і вислав його організаторам.

!!! Зверніть увагу на те, що цей метод показує нам, що багато учасників у групі пов’язані між собою молодіжними центрами. Він також доводить, що ми, як група, можемо дізнатися багато нового, працюючи з іншими.

Приклад шаблону для БІНГО

Знайдіть когось, хто грає на музичному інструменті. Що це за інструмент?Знайдіть когось, хто володіє більше ніж однією мовою.Знайдіть когось, хто побував або жив у іншій країні.
Ім’я:Ім’я:Ім’я:
Прізвище:Прізвище:Прізвище:

Знайдіть когось, про кого писали в газеті. З якого приводу?
Знайдіть когось, хто більше 1 року працює у Молодіжному центріЗнайдіть когось, хто започаткував власний веб- сайт чи блог, або написав статтю про молодіжну роботу.
Ім’я:Ім’я:Ім’я:
Прізвище:Прізвище:Прізвище:
Знайдіть когось, у кого більше однієї дитини.
Знайдіть когось, хто може проходив навчання із молодіжної політики чи робити. Яке саме?
Знайдіть когось, хто має фото із Олександром Яремою.
Ім’я:Ім’я:Ім’я:
Прізвище:Прізвище:Прізвище:

2.5. Вимоги та стандарти до приміщення та техніки для проведення навчання у рамках програми.

Тренінг є організованої формою неформальної освіти і має якісний етап підготовки. Сюди входить не тільки навчальна частина, презентації і роздаткові матеріали (якщо такі є), але і фізичний та соціальний простір, у якому має відбутися навчання.

Важливо! Не погоджуйтеся на будь-яке приміщення, яке пропонує вам організатор, перевірте локацію через поради і чекліст, який ми пропонуємо у цьому підручнику. Інколи організатори вважають, що знають, яка зала буде краще для навчання і вам доведеться вести навчання у актовому залі філармонії чи коридорі університету.

Чекліст перевірки локації

радимо ставити галочки біля кожного блоку
  • Я певний\певна, що в цьому приміщенні можна розсадити 25 учасників (або за вашою потребою) у вигляді підкови і усім одночасно буде добре видно спікера/спікерку та інших учасників заходу.
  • Я певний\певна, що стільці в приміщенні зручні для учасників. Вони не надто важкі для пересування у різні частину залу. Вони не скріплені разом по 3-4 штуки, їх можна легко переміщати та формувати коло.
  • Я певний\певна, що в цьому приміщенні не буде надто тісно для групової роботи. Я зможу розмістити 4 (або за вашою потребою роботи в малих групах) столи із командами, які не будуть заважати одна одній шумом і будуть мати приблизно однакові умови перебування (мається на увазі світло, стільці, якість столу). Рекомендовано мати 2м2 на одного учасника простору.
  • Я певний\певна, що в цьому приміщенні є хоча б 1 фліпчарт (автоматично говориться про його наявність) і його буде видно навіть учасникам, які знаходяться у найвіддаленішій стороні залу.
  • Я певний\певна, що у даному приміщенні достатньо світла (бажаного денного кольору) і учасники не будуть «засинати» від темноти. Завжди краще справжнє, денне світло, ніж штучні джерела освітлення. Якщо приміщення має великі вікна, тоді це ймовірно ваше краще приміщення.
  • Я певний\певна, «канцелярка» прийде завчасно до навчання і я зможу її переглянути та підготувати матеріали для навчання. Рекомендований перелік матеріалів можна знайти у онлайн файлі.
  • Я певний\певна, що стіни в приміщенні придатні для розміщення фліпчартів на малярний скотч. Із адміністрацією залу це питання проговорено і є дозвіл на «приклеювання».
  • Я певний\певна, що приміщення має вільний доступ до кисню. Є вентиляція або іншого виду витяжки для циркуляції повітря. Вікна можна відкривати і провітрювати приміщення. Пам’ятайте – кисень дуже важливий для роботи мозку, він має постійно циркулювати в приміщенні. 
  • Я певний\певна, що кава-перерви та обід будуть відбуватися у іншому приміщення, або хоча б у іншому куту приміщенні, де проводиться навчання і це не буде відволікати учасників.
  • Я певний\певна, що вбиральні знаходяться на доступній відстані від приміщення, де проводиться навчання і до них не треба йти 4-5 поверхів.
  • Я певний\певна, що приміщення яке мені пропонують, використовують, як правило, для навчань та зборів. Це не бар, сауна, кімната окуліста чи інша локація, яка має дуже специфічне призначення, що може відволікати учасників від теми навчання.
  • Я певний\певна, що логісти не будуть проводити реєстрацію, повернення коштів за проїзд у тій же кімнаті, де відбувається навчання. Або вони закінчать ці процедури до початку сесій і не будуть відволікати учасників.
  • Я певний\певна, що біля приміщення не відбувається будівництво, рок-концерт на період навчання. Приміщення нормально звукоізольоване і весілля із першого поверху готелю не буде чути. Група має працювати лише із «внутрішнім звуком» у локації.
  • Я певний\певна, що зможу потрапити у приміщення до навчання та оцінити його стан та усі вищеперераховані особливості локації.





Тренери повинні відігравати провідну роль в створенні позитивного навчального середовища. Якщо щось піде не так, саме тренер буде мати поганий вигляд перед учасниками та учасницями, незалежно від того, хто несе відповідальність. Завчасне планування має вирішальне значення. Логістика заслуговує особливої уваги – слід переконатися, що усе необхідне є в наявності і перебуває в робочому стані.

Слід створити комфортне навчальне середовище. Дітям може бути зручно в тісноті, проте дорослим необхідний̆ простір для роботи, особливо, коли доводиться сидіти протягом тривалого часу. Тому розташування столів, візуальних засобів (екрана, проектора, комп’ютера, фліпчартів і т.п.) має бути продуманим – зручним і функціональним.

У невеликих приміщеннях основним питанням буде форма розташування столів і стільців. Планування сильно впливає на навчальне середовище, тому тренери повинні бути дуже уважними до таких питань.

Роздаткові матеріали повинні бути доставлені і розміщені на столах учасників та учасниць. Слід перевірити якість матеріалів заздалегідь (чи є усі сторінки, якість друку).

Перевірте, чи усі презентації̈, відеоролики завантажені. Слід мати резервну копію (на флешці чи іншому електронному носії̈, або у «хмарці», на електронній̆ пошті).

Якщо використовуються відеоматеріали, то слід заздалегідь подбати про колонки, відрегулювати звук. Якщо проектор має пульт, спробувати ним користуватися. Перевірити, чи усе від’єднується (чи підходять роз’єми, чи достатня довжина шнурів і т.п.). Перевірте усе самі. Вважати, що усе в порядку – означає напрошуватися на неприємності.

Перевірка має відбуватися (за контрольним списком для логістів і відповідно до інструкцій). 1

Для стимулювання органів чуття, з моменту приходу учасників використовуйте колір. Розвішайте яскраві привітальні написи на дверях та стінах, розкладіть кольорові ручки, іграшки на моторику чи інші матеріали на столах, зробіть привабливі бейджі або таблички з іменами. По суті, прикрасьте кімнату для навчання настільки, наскільки це можливо та доречно.

Підготуйте яскраві листи фліпчарту чи банери з темами чи програмою семінару. Використовуйте канцелярські приналежності та матеріали для роботи (записники, папки та ручки, які роздаються учасникам) як спосіб зробити кімнату яскравішою. Здійснюйте вибір на користь стимулюючих кольорів матеріалів, коли це можливо.

Деякі тренери для створення атмосфери навчання використовують музику. Вона може бути корисною, щоб викликати зацікавленість, підвищити активність та рівень залучення. Однак люди можуть мати стійкі упередження щодо музики, яка їм подобається чи не подобається, тому будьте обережні та не використовуйте щось потенційно суперечливе, а також підберіть правильний рівень гучності – вам потрібно стимулювати відчуття, а не оглушити їх.2

Управління фізичним середовищем

Існує багато навчальних посібників, які містять перелік варіантів облаштування навчальної кімнати, з різними конфігураціями стилів конференц-залу, в формі літери U, театрального та ресторанного стилів, у формі риб’ячої кістки, а також багатьох більш екзотичних розсадок.

Власне, коли ми входимо в навчальну кімнату, це зазвичай питання отримання найкращого результату з того, що ми маємо. Часто присутній певний серйозний структурний чи логістичний виклик: колони посеред кімнати заважають більшості людей бачити, стільці розвалюються, поблизу знаходяться туалети з особливо сильним запахом, занадто жарко чи холодно та/або організація великого весілля в сусідньому приміщенні з гучним забиванням цвяхів та відволікаючими доставками.

Підготуйте кімнату для «включення»

Навіть якщо посеред кімнати стоять великі колони, або наявний лише вузький простір для роботи, зробіть все можливе для того, щоб кожен присутній у кімнаті був включений у тренінг. Це зазвичай означає пошук такого розташування місць, за якого кожен здатний бачити, що відбувається – навіть знаходячись зовсім позаду – і за якого всі учасники знаходяться на виду у тренера, тобто у них однакові шанси, щоб їх побачили, щоб задати запитання чи щось прокоментувати. Яку б конфігурацію столів та стільців ви не використовували, оцініть кімнату з точки зору учасників. Як би це для вас виглядало та вами сприймалось, якби ви сиділи у цій кімнаті в якості учня?

Облаштуйте кімнату для руху та енергії

Учасники повинні мати можливість рухатись під час вправ та перерв. Навіть короткий перехід від столу засідань у формі U з одного боку кімнати до менших круглих столів для групової роботи може викликати зміну перспективи і дещо більшою мірою стимулювати рух крові у мозку.

Наскільки можливо, облаштуйте кімнату таким чином, щоб учасники мали певний простір для руху, або могли перейти в інше місце під час зміни видів діяльності, або коли використовується новий навчальний інструмент. Зрозуміло, вам буде потрібно врахувати такі переміщення у ході планування навчального часу, але потреби організувати довгі переходи немає. Може допомогти навіть просте пересаджування учасників з одного боку кімнати на інший бік у другій половині дня.

Якщо є наявний стіл для персоналу чи команди – для людей, які ведуть записи на лептопах, або заходять чи виходять для вирішення організаційних питань – зробіть так, щоб він не знаходився на виду учасників. Зазвичай персонал зосереджений на інших завданнях, ніж учасники, тому їхня поведінка і дії будуть іншими. Дії персоналу можуть відволікати, тому краще за все розташувати стіл для персоналу в малопомітному та прихованому закутку або десь біля дверей, щоб можна було тихо вийти і знову зайти.

Використовуйте новації, але майте резервний план

Можливо, у вас буде електроенергія. Можливо, проtктор працюватиме ідеально. Можливо, з вашою презентацією у Power Point не виникне жодних проблем, як і з відео, які ви хочете показати. Можливо, у вас буде стабільний інтернет-зв’язок і потрібна вам швидкість завантаження.

А можливо…

Не бійтеся пробувати нове, однак пам’ятайте, що, особливо коли ви працюєте у незнайомому середовищі, багато що може піти не так, як треба. Якщо ви пробуєте щось таке, що потребує надійної інфраструктури, завжди майте запасний план на випадок, якщо електрика, інтернет, вода чи що б там не було в цей день просто не працюватиме.

І ніколи не забувайте золоте правило тренінгу: паперу для фліпчарту ніколи не буває забагато. Папір фліпчарту ніколи не перестане працювати лише тому, що відключили електроенергію.

Не забувайте про роль хімічних речовин

Хімічні речовини – це щось таке, що включає у себе кожен тренінг. Перерви не завжди стосуються лише можливості освіжити голову, а й задоволення нікотинових та кофеїнових бажань. Це впливає на настрій та психічний стан учасників і значною мірою має бути враховано для того, щоб люди почувались вдоволеними та щасливими.

Однак, є ще одна хімічна речовина, яка впливає на здатність учасників до навчання: цукор. Харчові продукти, які містять багато цукру, можуть забезпечити сплеск енергії, але він швидко змінюється енергетичним занепадом аналогічної сили. (Живе підтвердження третього закону Ньютона: на кожну дію є рівна їй протидія). Якщо тільки ви не вчите учасників бігати марафон, їм навряд чи буде потрібний стимул такої сили, і вже точно їм не потрібний крах.

Розгляньте можливість виключити продукти, що містять рафінований цукор, з меню, особливо під час перерв на каву. Можна експериментувати, пропонуючи гострі перекуси та харчові продукти з природнім цукром, які чинять менш драматичний вплив на організм – свіжі фрукти, сушені фрукти, горіхи, овочі, густі соуси, крекери, міні-піци, невеликі сандвічі тощо. Здається, це змінює ситуацію. Виглядає так, що рівень енергії учасників більш стабільний та послідовний, навіть у пообідній «зоні зомбі»!


1 Т. Фулей, Н. Буруковська, Т. Будниченко, Г. Савченко. “МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ТРЕНЕРІВ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГІВ”, 2016 рік.

2. Шеннон О’Коннелл Абдул Салам Медені, Посібник для тренера: Як підготувати та провести тренінг, що матиме вплив”.

2.4. Як проводити рефлексію та фіксувати результати навчання?

Грамотне завершення дня є важливим елементом хорошого тренінгу. Воно допомагає тренеру оцінити ефективність своєї роботи і ступінь засвоєння інформації учасниками. Після завершення всіх сесій (на завершення дня) рекомендується проводити так звану “рефлексію”, щоб учасники самостійно оцінювали отримані знання, аналізували емоції від почутого, а також висловлювали пропозиції щодо наступних етапів тренінгу.


Рефлексія важлива для учасників з таких причин:

  • вони оцінюють, які знання отримали, якої мети досягли, а також, для чого потрібні ці отримані знання в майбутньому;
  • вони вчаться правильно оцінювати свою роботу та свій внесок у роботу групи;
  • для них рефлексія важлива з точки зору систематизації і порівняння своїх досягнень з іншими учасниками.

Тренеру рефлексія дозволяє:

  • оцінити сильні та слабкі сторони поданого матеріалу;
  • запланувати подальший хід роботи і розвитку подій;
  • систематизувати враження та оцінку від учасників тренінгу та порівняти із власними спостереженнями.

Рекомендуємо рефлексію дня проводити у невеликих за чисельністю групах, які будуть сталими протягом всіх днів тренінгу. Можна використати певні вправи, які можуть бути однаковими протягом всіх днів або використовувати метафоричні карти чи “Кубики історій”.

Вправа “Три М”

Учасникам пропонується назвати три моменти з дня, які для них були особливими з точки зору інформації. А потім запропонувати одну дію, яка покращить подальшу роботу в наступні дні.

Вправа “Сходинки успіху” Це прекрасна можливість учасникам оцінити свою роботу протягом тренінгового дня. У кожного учасника є своє дерево успіху, до якого додаються листя різних кольорів: зелений (все було зрозуміло), жовтий (залишилися моменти, які незрозумілі), червоний (тема залишилося не освоєна). Кожен учасник сам прикрашає своє дерево, а потім вголос проговорює.

2.3. Групова динаміка. Як учасники взаємодіють між собою?

Засновником наукового напрямку «групова динаміка» вважається Курт Левін – німецький, а потім американський психолог. Власне, враховуючи його дослідження, групова динаміка – це сукупність внутрішньогрупових соціально-психологічних процесів і явищ, що характеризують весь цикл життєдіяльності групи і його етапи. Інакше кажучи, це вчення про процеси, які діють в групі. Група при цьому розглядається як спільність людей, що характеризується обмеженим числом членів (до 20 осіб), безпосередніми контактами, розподілом ролей і позицій, взаємозалежністю учасників, загальними цілями, цінностями і нормами, а також постійним складом.


Характеристики групової динаміки.

До характеристик групової динаміки відносяться 5 основних елементів:

  1. Цілі і завдання групи;
  2. Норми групи;
  3. Структура групи, групові ролі і проблема лідерства;
  4. Згуртованість групи;
  5. Фази розвитку групи.

Розглянемо кожну з них.

1. Цілі і завдання групи. Певна спрямованість дій дозволяє учасникам зрозуміти і усвідомити значення групових дій, задовольняє індивідуальні потреби, особливо при збігу індивідуальних і групових цілей. Проблемою в роботі групи може бути подолання дисбалансу між загальногруповими цілями і неконструктивними цілями окремих учасників групи.

2. Норми групи – це сукупність правил, домовленостей, стандартів поведінки, що регулюють взаємовідносини і взаємодії між її учасниками. Групові норми визначають, що припустимо і неприпустимо в групі, бажано і небажано, правильно і неправильно. Норми в ході розвитку групи можуть зазнавати зміни, особливо при виникненні нових складних групових ситуацій, але без їх узгодження  важко організовувати активності.

3. Структура групи, групові ролі і проблеми лідерства. Структура групи є одночасно формальною і неформальною. Неформальна структура складається набагато повільніше формальної, оскільки визначається міжособистісним вибором. Різні члени групи займають різні позиції в ієрархії популярності і авторитету, влади і престижу, усвідомлюють і виконують різні ролі.

Лідерство в групі – важлива складова групової динаміки, тісно пов’язана з проблемами керівництва, залежності, підпорядкування і суперництва. Ставлення до тренера, який є формальним лідером на тренінгу, в різні фази розвитку групи може бути різним.

Лідерство – процес, за допомогою якого певні члени групи мотивують і ведуть за собою групу. Лідером стає той учасник групи, який висувається в результаті взаємодії для вирішення конкретної задачі. Він демонструє більш високий, ніж інші учасники групи, рівень активності, приймаючи на себе певні функції. Решта учасників, приймаючи лідерство, повністю йдуть за ним.

Роль неформального лідера в групі також не є стабільною: суперництво, боротьба за владу займають значне місце в груповому процесі.


4. Під згуртованістю групи

мається на увазі привабливість групи для її членів, потреба участі в групі і співпраця при вирішенні спільних завдань. Групова згуртованість є необхідною умовою дієвості та ефективності групової роботи. Груповій згуртованості сприяють:

  • задоволення особистих потреб учасників групи, як актуальних, так і потенційних;
  • цілі всієї групи, які узгоджені з індивідуальними потребами (наші очікування);
  • різного роду симпатії між учасниками групи;
  • вмотивованість членів групи;
  • дружня, приваблива атмосфера;
  • престиж групи;
  • вплив групової діяльності, суперництво з іншими групами.

Формування згуртованості групи має важливе значення для процесу проведення тренінгу. Учасники таких груп більш сприйнятливі, здатні до щирого прояву власних почуттів в конструктивній формі (в тому числі і негативних). Вони готові до обговорення групових конфліктів, незважаючи на напруження і неприємні переживання, виявляють щиру зацікавленість один в одному і бажання допомогти.


5. Фази розвитку групи

Так само як і люди, групи мають свій життєвий цикл. І, перш ніж група повністю розкриє свій потенціал, вона переживає різні стадії розвитку. Найпоширеніша модель розвитку групи – це модель Такмана, який її вперше запропонував у 1965 році. Брюс Такман стверджував, що всі фази є необхідними і неминучими для того, щоб група (команда) розвивалась, була готовою до викликів, вирішувала проблеми, знаходила рішення, планувала роботу і досягала результатів. Ця модель стала основою для розвитку наступних концепцій. Кожна група людей повинна пройти шлях з 5 стадій, щоб стати командою и досягти успіху.

  1. Формування

Команда щойно познайомилась і всі надмірно ввічливі та приємні. На початку більшість із задоволенням починає щось нове та знайомиться з іншими членами команди.

2. Конфліктування

Тут всі повертаються до реальності. Початкові почуття захоплення та потреби бути ввічливими, швидше за все, зникли і люди починають конфліктувати між собою. Завданням тренера – якомога швидше вирішити всі суперечки і перевести команду на наступний етап.

3. Нормування

На цьому етапі учасники починають помічати і цінувати сильні сторони своїх колег. Усі починають працювати як згуртований підрозділ і все стає добре.

4. Виконання

На жаль, не всі групи переходять в цей стан – в стані норми людям комфортно і вони не хочуть прикладати додаткових зусиль. Якщо ж вам все таки пощастило, то на цьому етапі всі члени групи впевнені в тому, що роблять, вмотивовані і можуть працювати без контролю. Усі знають кінцеву мету та впевнено рухаються до неї.

5. Завершення Як тільки тренінг закінчується, група розпускається. Ця фаза іноді називається жалобою, тому що всі зблизилися і починають відчувати втрату.

grupova-dynamika-kopiya

grupova-dynamika-1-kopiya

2.2. Що таке тренінг? Цілі та результати тренінгу.

Однією з форм, яка найчастіше використовується у неформальній освіті дорослих, є тренінг. Тренінг – це процес інтерактивної групової роботи, що передбачає отримання нової інформації, відпрацювання поведінкових навичок та формування ставлення до предмету навчання.

Завданнями тренінгу є: [1]

  • познайомити учасників та учасниць з новими ідеями;
  • познайомити учасників та учасниць з новими технологіями;
  • організувати процес, щоб учасники/учасниці отримали досвід використання цих ідей та застосування цих технології;
  • зацікавити та надихнути учасників/учасниць цими ідеями, технологіями та самим процесом тренінгу;
  • створити конструктивну групову динаміку у процесі тренінгу.
До списку цих завдань слід додати і те, що нові ідеї чи технології можуть бути добре забутими старими, тому на тренінгу унікальним буде саме досвід, який отримають учасники та учасниці, беручи участь у вправах та завданнях.

Організовуючи тренінг, дайте відповідь на кілька запитань:

  1. ХТО буде брати участь у тренінгу?
  2. ЧОМУ цей тренінг потрібний?
  3. ЩО має стати результатом тренінгу?
  4. ЯК зараз аудиторія пов’язана з цією темою?

Вам потрібно мати уявлення про те, хто буде брати участь у тренінгу, і чому ця тема є актуальною, цікавою або важливою для них. А також який рівень інформації будуть мати учасники щодо цієї теми (чи ця тема є цілком новою для них, чи вони вже мають досвід, але їхні навички потребують вдосконалення).

Після того, як ви відповіли на запитання щодо поточної інформації про групу, на наступному кроці слід сфокусуватись на тому, чого ви очікуєте від завершення тренінгу та яких компетенцій мають набути учасники та учасниці. Іншими словами – як мають думати учасники та учасниці (знання), що вони мають вміти/робити (навички) та що вони мають відчувати (ставлення) наприкінці цього тренінгу. Знання, Навички та Ставлення (компетенції або ще можна використовувати абревіатуру ЗНС) тренінгу визначаються у вигляді цілей навчання та результатів навчання.


Цілі навчання

Цілі навчання – це твердження про дії, які визначають те, що учасники та учасниці повинні вміти робити в результаті проходження навчальної програми. Як правило, це опис певних видів поведінки, які учасники можуть демонструвати після тренінгу.

Цілі навчання часто фокусуються на знаннях та навичках. Їх можна виміряти – ви зможете визначити або оцінити, чи учасники отримали певні знання або покращили відповідні навички.

Приклади цілей навчання для програми тренінг для тренерів.

За результатами програми навчання учасники та учасниці зможуть:

  • Розуміти специфіку того, як навчаються дорослі;
  • Застосовувати концепції навчання дорослих, створювати сприятливе навчальне середовище;
  • Враховувати різні стилі навчання при підготовці матеріалів;
  • Використовувати ефективні методи навчання, включаючи вправи та різні види діяльності.

Визначте цілі навчання таким чином, щоб зміст вашого тренінгу був сфокусований на передачі учасникам та учасницям конкретних навичок та інформації. Зосередьтесь на тому, що учасники/учасниці повинні вміти робити після того, як вийдуть із тренінгової кімнати. Використовуйте типові дієслова для формулювання цілей навчання:

  1. Писати;
  2. Надавати;
  3. Організовувати;
  4. Створювати;
  5. Реалізовувати;
  6. Розуміти;
  7. Застосовувати;
  8. Відрізняти;
  9. Формувати;
  10. Розробляти;
  11. Підготувати.

Результати навчання

Уявимо ситуацію: ви провели надзвичайно цікавий тренінг на тему ефективного менеджменту молодіжного центру. Учасники та учасниці мають розуміння того, що таке управління молодіжним центром, які складові менеджменту, вони зрозуміли як робити дослідження, навчились створювати програми та моделювати молодіжні простори. Але вони не впевнені, що це працюватиме у їхньому невеличкому молодіжному центрі. Або вони переконані, що все це не так вже й цікаво місцевій владі, а молодь зовсім пасивна і не заповнить жодного опитувальника. Або вони не впевнені, що зможуть це робити. Наскільки ймовірно, що ці учасники та учасниці справді будуть застосовувати знання та навички, яких вони набули? Швидше за все, що малоймовірно. Опановуючи нові навички, ми не просто залучаємо свій мозок, але також почуття та емоції. Не має значення, які знання ми маємо з певної тематики, якщо ми не відчуваємо, що це важливо або цікаво.

Результати навчання фокусуються на тому, як ми хочемо, щоб люди почувались у результаті навчання, це складова ставлення у компетенціях.

  • Як ми хочемо, щоб учасники ставились до предмету тренінгу?
  • Як ми хочемо, щоб вони почувались щодо власних можливостей?
  • Як ми хочемо, щоб вони ставились до застосування цих нових ідей на практиці?

Важливо врахувати ці запитання перед тренінгом, оскільки ці результати навчання мають вплив на те, яким буде зміст та соціальні аспекти тренінгу, а також мають впливати на те, як саме тренер/тренерка будуть спілкуватись з аудиторією.


Приклади результатів для навчальної програми тренінг для тренерів

За результатами цього тренінгу учасники та учасниці матимуть наступне ставлення:

  • Впевненість у застосуванні різних методів навчання, враховуючи поточний рівень досвіду учасників та учасниць та індивідуальні стилі навчання;
  • Мотивацію проводити локальні тренінги, базуючись на запропонованій програмі та враховуючи локальну специфіку громади;
  • Бажання наповнювати базову програму опційними модулями та додатковими вправами, які допоможуть пояснити місцеву специфіку роботи молодіжних центрів.

Слова, що зазвичай використовуються для визначення результатів навчання:

  • Натхнення;
  • Захопленість;
  • Впевненість;
  • Енергія;
  • Відданий;
  • Мотивація;
  • Підтримуючий.
Після того, як ви знаєте свою цільову аудиторію, а також написали цілі та результати навчання, ви можете визначати зміст тренінг. Тобто, як дістатись з точки А (поточна ситуація) до точки Б (цілі та результати тренінгу).

Учасники

Типи учасників за рівнем поточних знань та навичок[2]

Для кращої реалізації тренінгової програми сфокусуємо увагу на учасниках та учасницях наших занять.

На процес навчання впливають знання, навички учасників, а також їхнє ставлення до процесу та поведінка у ході навчання. За цими ознаками можна об’єднати всіх у кілька типів:

Новачок. Сприймає нову інформацію, не обговорюючи її, не ставиться до неї скептично і вірить у користь того, що пропонує вивчати тренер. Такий учасник може розуміти, що методи роботи, які застосовуються до нього, не єдині, але це не заважає йому бути відкритим, ні в чому не сумніватись, активно йти до отримання нового досвіду та підвищення свого професіоналізму.

Просунутий новачок. Учасник цього типу рухається швидше, аніж новачок і проходить далі. У нього є досвід та можливість порівняти різні методи роботи, а також вибрати кращий з них. Просунутий новачок здатний знайти свої пояснення теоріями, яким його навчають.

Компетентний учасник. Не буде сліпо погоджуватися із загальними законами та правилами поведінки, так як його досвід свідчить, що до всього існуючого є різні підходи, одну і ту ж проблему можна вирішити різними способами. У його випадку найбільш часто використовуваний метод – метод проб та помилок. Такий учасник ставить експеримент з усім, що йому пропонують, і віддає перевагу самостійному пізнанню усього. Він не відмовляється остаточно від правил, але, швидше за все, буде сприймати їх по-своєму.

Досвідчений учасник. Він любить як аналізувати, так і вірити власній інтуїції. Щоб розпочати діяти, йому не потрібно багато зусиль, але з його багажем нові знання та навички означають серйозну зміну ставлення до старої інформації. Саме цим учасникам потрібні чіткі пояснення з приводу необхідності нововведень.

Експерт. Такий учасник відрізняється майстерністю у своїй справі, він аналізує та рефлексує, задає запитання, знаходить відповіді і може сам змінити свою поведінку. Не дивно, що саме ці учасники найбільш вимогливі до тренера та зацікавлені у його глибоких знаннях. Якщо ви бачите, що його рівень не нижче вашого, вибудовуйте з ним інші стосунки та переходьте до партнерства. Експерт буде для вас хорошим помічником та консультантом.


Типи учасників по стилю навчання

Тренінг пройде ефективніше, якщо окрім валізи знань та досвіду учасників, ви врахуєте ще індивідуальні особливості учасників, а саме стиль навчання. Стиль навчання – це спосіб, який найкраще всього спрацьовує при передачі людині нової інформації, знань та навичок.

Щоб визначити стилі навчання можна використати класифікацію британських психологів Пітера Хані та Алана Мамфорда. Всі люди, з точки зору навчання, об’єднуються у чотири групи: діячі, мислителі, теоретики та прагматики. Визначення, які використовуються у цій моделі – гарний спосіб дізнатися, як саме людині зручніше трансформувати отримувану інформацію у сферу практичної діяльності.

1. Діяч “Слід спробувати все!”

Характеристики діяча:

  • широкі погляди на життя, прагнення до новизни;
  • любов до яскравих вражень;
  • звичка спочатку робити, аніж обдумати;
  • активність, комунікабельність, непередбачуваність;
  • здатність одразу докладати зусилля для вирішення проблеми;
  • звичка “гасити пожежі”;
  • неприйняття діяльності для якої необхідно довге зосередження.

    2. Мислитель “Дайте мені час подумати!”

Характеристики мислителя:

  • обережність та ґрунтовність;
  • звичка спостерігати, а не діяти;
  • звичка збирати інформацію, перш ніж приймати рішення;
  • лаконічність;
  • нелюбов озвучувати свою точку зору.

    3. Теоретик “Як це пов’язано з нашими результатами?”

Характеристики теоретика:

  • любов до логічних структур та інтеграція їх у послідовні теорії;
  • любов до аналізу та синтезу;
  • звичка працювати із теоріями, які пояснюють реальність;
  • любов до шаблонів та норм;
  • відособленість, незалежність, прагнення до раціоналізму та об’єктивності;
  • неприйняття явищ, які не вбудовуються у його логічну теорію.

    4. Прагматик “Що це нам принесе на практиці?”

Характеристики прагматика:

  • прагнення перевірити теорії на справі;
  • впевнена робота з концепціями, що сподобались;
  • любов до експериментів;
  • неприйняття дискусій та прагнення до практичної діяльності, протиставлення її розмовам;
  • ставлення до будь-якої проблеми як до виклику;
  • впевненість у тому, що є кращий спосіб дій.

[1] Олена Сидоренко “Технології тренерської роботи”. Університет “Синергія”, 2018

[2] Олександр Солдатов. “Я – бізнес-тренер. Секрети навчання дорослої аудиторії”. Альпіна Паблішер, 2021

2.1. Що таке неформальна освіта навчання для дорослих?

У дорослому віці, маючи необхідність навчитись чомусь потрібному, ми не завжди можемо звернутись до класичної освітньої схеми. Дуже часто це пов’язано із часовими можливостями, адже працюючим людям важко на тривалий час відлучитися заради навчання і скористатись пропозиціями формальної освіти. Саме тому дорослі обирають можливість навчатись через процес неформальної освіти. Неформальна освіта – це організована діяльність, що здійснюється за межами освітніх закладів.

Також на користь неформальної освіти (на відміну від формальної) відіграє те, які методи та способи викладання при цьому використовуються. Коли дорослі приймають рішення, що їм слід навчатись, то у процес навчання вони вже приходять із своїм досвідом, власними уявленнями, успіхами чи невдачами. Вони не є «порожньою посудиною», яку повинні наповнити своєю експертністю та мудрістю ті, хто є відповідальними за процес організації та передачу знань. Роль тренера у неформальній освіті полягає у тому, щоб створити умови для сприйняття інформації та для того, щоб учасники відчули, що на це варто витратити час, енергію, і цей новий досвід буде корисним. Створення таких умов  найкраще починати із закладення фундаменту поваги і потім вибудовувати спільні домовленості та формати взаємодії.

Якщо ми хочемо вибудувати ефективний навчальний процес, слід також взяти до уваги те, як дорослі поводяться, коли навчаються. Ален Роджерс виокремив кілька особливостей такої поведінки. Він зазначив, що дорослі, коли навчаються [1]:

  • націлені на проблему, що базується на визначенні безпосередніх цілей. Замість того, щоб вивчати одну дисципліну повністю, дорослі схильні зазирнути у різні дисципліни, щоб використати отримані знання для розв’язання наявної проблеми;
  • найчастіше навчаються епізодично (чергується з періодами роботи/відпочинку);
  • схильні вчитися через процес спроб та помилок. Часто використовують знання та попередній досвід, а також випробовують декілька можливих рішень;
  • як і діти можуть навчитися через імітацію. Однак їм потрібно частіше в цьому вправлятися, щоб зберегти знання;
  • займаються вибором основних ідей з нової інформації і часто вона поєднується із вже існуючими знаннями та досвідом.

Детальніше про особливості навчання дорослих можна переглянути за цим посиланням


[1] Ольга Пашко “Навчання дорослих”. Львів-Київ-Торонто, 2014

1. Інформація про історію програми «Ефективний менеджмент молодіжних центрів» та мета цього підручника

Програма «Менеджмент молодіжного центру» – це навчальна програма для молодіжних центрів, яка розвиває спроможність та потенціал даних установ працювати стало та системно. Програма націлена на розвиток внутрішніх політик та процедур центру, посилення організаційної спроможності.

У 2021 році молодіжні центри стали хорошою практикою молодіжної роботи й дуже видимою реформою молодіжної політики, особливо у частині молодіжної інфраструктури. Проте історія їх створення в Україні має багато різних прикладів від малих приміщень, де вирує життя, до величезних просторів, де молоді люди рідко є центром уваги.

Програма «Менеджмент молодіжних центрів» стартувала у 2018 році. Вона стала реакцією на хвилеподібне створення молодіжних центрів перед якими стояло безліч викликів та завдань. Адже часто їх працівники були лише першопрохідцями, тому мали не тільки організовувати ефективну роботу молодіжного центру, а й показати результати цієї роботи.

Зважаючи на це, ГО «Молодіжна Платформа», яка створила Молодіжний центр Волині вирішила організувати навчальну програму, користуючись своїм досвідом та досвідом діючих центрів в Україні. Почався збір матеріалу, міжнародні поїздки, набір тренерів і так у 2018 році у місті Львів за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та програми «Активні Громадяни» Британської ради було проведено перші навчання для представників молодіжних центрів та органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей.

Пізніше, у 2019 році до реалізації програми долучилося Міністерства молоді та спорту України і організацій та центрів, які пройшли навчання, стало значно більше. Програму доповнили спеціалізованими тренінгами.

Перше навчання менеджменту молодіжних центрів, Львів, 2018 рік, Urban бібліотека.

Більше про роботу програми можна дізнатися за офіційними річними звітами за покликаннями – Звіт 2019 рік, Звіт – 2020 рік.


Теми, які викладаються на базовому рівні:

  • дослідження потреб молоді громади та аналіз ключової проблематики;
  • формування навичок для працівників центрів щодо планування, прогнозування та вимірювання результатів позитивного пливу центру на молодь громади;
  • створення й оптимізація простору молодіжного центру з урахуванням запланованої програмної діяльності;
  • ефективна робота команди молодіжного центру;
  • зовнішні та внутрішні комунікації в колективі, брендинг та позиціювання центру.

Теми спеціалізованих тренінгів (2016 – 2020): 

  • фінансовий менеджмент молодіжного центру; 
  • ресурси молодіжних центрів, формування бачення ресурсної бази для діяльності молодіжного центру; 
  • джерела формування доходів молодіжного центру; 
  • документальне оформлення, механізми та форми організації платних послуг в  молодіжних центрах; 
  • залучення коштів від локальних спонсорів та краудфандингових кампаній; 
  • створення фінансової стратегії молодіжного центру. 
 
Цільова аудиторія:
Керівники молодіжних центрів, Молодіжні працівники та працівниці, менеджери молодіжних проєктів; Працівники структурних підрозділів, відповідальні за  роботу з молоддю; Усі, хто є дотичний до роботи з молоддю та хоче підвищити свої менеджерські компетенції.

Офіційна група facebook програми – https://www.facebook.com/groups/1036454019898502