Сесія №1. Перша інтеграційна сесія. Знайомство із програмою та тренінгом.

Додаток 1

Інші варіанти проведення знайомства із підручника «Активні громадяни»

Вправа 1. Швидке знайомство (15 хвилин)

Очікувані результати: Налагодження командної взаємодії і контактів між членами групи.

Опис: Цей метод дає учасникам змогу порухатися по аудиторії і познайомитися з іншими членами групи.

Порядок виконання:
1-й раунд. Попросіть учасників знайти серед членів групи малознайому людину, представитися та розповісти йому чи їй про «щось, що надихнуло їх приїхати на цей захід». На це вони мають п’ять хвилин.

2-й раунд. Попросіть учасників знайти в групі незнайому людину, представитися і розповісти співрозмовнику «щось, що змусить його чи її посміхнутися».

3-й раунд. Попросіть учасників знайти в групі незнайому людину, представитися і розповісти про «щось, що їм подобається робити у вільний час».

Вправа 2. Соціальна мережа (15 хвилин)

Очікувані результати:

• Налагодити командну взаємодію й контакти між членами групи.

• Сформувати розуміння програми «Менеджмент молодіжних центрів»

Опис: Учасники знайомляться і вітаються одне з одним, а потім створюють власний профіль у соціальній мережі на зразок Facebook, щоб через неї ділитися інформацією про себе та свої очікування від семінару.

Порядок виконання:

  • Поінформуйте про цілі заходу, поясніть учасникам, що тепер ми будемо обмінюватися інформацією про себе, а також про знання й досвід, якими можемо доповнити процес навчання.
  • Запросіть учасників встати й створити групи по 5 осіб, в ідеальному варіанті з малознайомими людьми. В малих групах вони мають дати відповіді по таким пунктам: ім’я; з якої вони міста; молодіжний центр; роль; та улюблене заняття у вільний час.
  • Усі учасники отримують або мають самі намалювати схему профіля для соціальної мережі. За 15 хвилин вони повинні заповнити цей шаблон і закріпити його на стіні. Вони також можуть прикрасили свої профілі ілюстраціями з допомогою наданих матеріалів (поштових листівок, журналів тощо).
  • Члени групи розміщують свій профайл на стіні.
  • Тепер роздайте кожному по декілька невеличких клейких кружечків (або ж кожен може взяти кольорову ручку). Далі учасників запрошують порухатися по аудиторії, ознайомитися з профілями інших членів групи та ставити «лайк» (кольоровим кружечком чи ручкою) біля тих пунктів, які їм сподобалися або з якими вони погоджуються. Потім групі пропонують виділити спільні очікування та звернути увагу на знання, установки, та досвід інших.

Підбиття підсумків. Працюючи в пленарному режимі, обговоріть деякі приклади очікувань, що є спільними для багатьох учасників, а також корисні навички й досвід, які допоможуть досягти успіху. Тренери мають враховувати інформацію з профілів при побудові та коригуванні подальшої програми семінару-практикуму.

Шаблон особистої сторінки у Facebook

  • Ім’я:
  • Молодіжний центр:
  • Фото/картинка
  • Інтереси й уподобання:
  • Навички, установки, досвід, які ви можете принести в процес навчання на семінарі:
  • Чого ви б хотіли досягти до кінця семінару:
  • Місце на стіні для коментарів інших учасників

Вправа 3 «Дві правди, одна брехня» (15 хвилин)


Очікувані результати сесії:

• Повага до різних точок зору: уміння не надавати великого значення власним припущенням.

• Налагодження командної взаємодії і контактів між членами групи.

Опис:

 Вправа знайомить учасників із поняттям «припущення» і допомагає дізнатися про те, як наші припущення визначають нашу поведінку. Вона заохочує учасників не «триматися» за свої наперед сформовані уявлення.

Порядок виконання:

1. Усі учасники записують про себе три твердження, двоє з яких є правдивими, а одне – брехнею. Потім вони спілкуються з різними членами групи й намагаються вгадати, яке з тверджень співрозмовника є неправдивим. На етапі підбиття підсумків увага акцентується на наших припущеннях стосовно інших людей і на тому, як здатність відмовитися від них допомагає нам відкривати нове.

2. Наведіть приклад про себе, наприклад: 1) «У мене є автомобіль»; 2) «Я розмовляю трьома мовами»; і 3) «Мені подобається збиратися на гори». У пленарному режимі запросіть учасників відгадати, яке з тверджень є неправдивим. Коли кілька членів групи висловили свої здогади, повідомте, яке з них є брехнею.

3. Після того, як учасники записали про себе два правдиві й одне неправдиве твердження, вони мають порухатися по аудиторії й поспілкуватися з іншими членами групи, кожного разу намагаючись вгадати брехню. Щоразу, коли співрозмовник висловлює правильний здогад, учасник має зізнатися, в чому він(вона) сказав неправду. Учасники мають поспілкуватися принаймні з 5 іншими людьми.

4. Послухайте відповіді учасників. Завершіть такою фразою: «Усім людям властиво мати припущення. В цьому немає нічного доброго чи поганого. Ми робимо припущення постійно. Поруч з тим, коли ми зустрічаємося з іншими людьми чи культурами або коли плануємо проєкт соціальної дії, важливо усвідомлювати власні припущення з тим, щоб прискіпливо їх аналізувати й замінювати іншими в міру того, як отримуємо більше інформації. Таким чином ми стаємо більш відкритими до нових знань.

Підбиття підсумків

• З’ясуйте, хто з членів групи зіткнувся з тим, що його(її) співрозмовники постійно помилялися в своїх здогадах стосовно них? Попросіть навести приклади таких помилкових здогадів і зробіть висновок, починаючи його словами «Отже, оточуючі припускали, що… (наприклад, що у вас є машина). Як ви гадаєте, чому в них виникло таке припущення?» Повторіть це принаймні тричі.

• Що ми робимо, коли наперед складаємо уявлення про когось? Наприклад, намагаємося вгадати, прогнозуємо, покладаємося на стереотипні шаблони тощо.

• Припущення – це добре чи погано? Записати про себе три твердження, два з яких мають бути правдивими, а третє – брехнею.

Додаток 2

Альтернативний варіант визначення очікувань учасників від навчання із підручника «Активні громадяни».

Вправа «Дерево очікувань» (30 хвилин)

Цей метод дає змогу учасникам проаналізувати, що вони сподіваються отримати на семінарі, й поміркувати над тим, які власні надбання можуть поставити на службу цій меті. Це також можливість більше дізнатися про інтереси й досвід інших учасників. Така вправа допомагає тренеру з’ясувати, чого учасники сподіваються досягти через участь у програмі, щоб відповідним чином розробляти й адаптувати методику її викладання.

Учасникам пропонують поділитися своїми очікуваннями від програми, розповісти про власні навички, які вони можуть принести в процес підготовки. Потім усі ідеї, записані на папірцях, кріплять на великий малюнок дерева.

Підготовка й обладнання. Намалюйте «Дерево очікувань» на великому аркуші паперу (склейте скотчем чотири аркуші для фліпчарту в формі квадрата). Забезпечте достатньо клейких папірців для групи, мінімум по 10 для кожного учасника. На фліпчарті запишіть великими літерами наведену нижче цитату й прикріпіть його на стіну.

Сила дерева – в його кореневій системі та всьому, що з’являється потім. Коли дерево росте, корені підтримують та укріплюють його. Яке наше коріння і як ми можемо його підживлювати?

  • Корені: навички, ставлення, зв’язки, які ми привносимо із собою.
  • Стовбур: принципи спільної роботи.
  • Листя: чого ми прагнемо досягти до кінця цього семінару.
  • Плоди: довготермінові результати, які ми сподіваємося отримати.

Закріпіть своє «дерево» на стіні на великій відстані від інших матеріалів (приблизно метр) збоку та знизу. Зауважте, що ми можемо уявити програму «Менеджмент молодіжних центрів» у вигляді дерева, де мета програми – це його плоди. Для того, щоб дерево росло сильним і здоровим, у нього має бути міцне коріння. В цьому випадку група і є такими коренями.

Порядок виконання:

  1. Попросіть учасників на окремих клейких папірцях великими літерами записати ставлення/ елементи досвіду / навички, якими вони можуть підсилити цю програму (максимум по три) та прикріпити ці папірці на корені вашого дерева;
  2. Попросіть учасників взяти папірці іншого кольору й записати, чого вони сподіваються досягти до завершення програми та помістити ці папірці на гілки дерева;
  3. Поки учасники прикріплюють свої папірці, попросіть одного-двох добровольців, які вже виконали це завдання, допомогти вам згрупувати записи. Якщо записи учасників збігаються за змістом, розмістить їх по групам;
  4. Наостанок запросіть учасників висловити пропозиції про те, як сприяти ефективній спільній роботі групи, наприклад «поважати думки одне одного», «вимикати мобільні телефони» тощо. Запишіть ці пропозиції та закріпіть їх разом у районі стовбура;
  5. Попросіть учасників зазначати на папірцях свої імена;
  6. Далі запропонуйте учасникам розмістити папірці біля «листочків», вказавши на них бажані довготермінові результати програми, тобто її «плоди»;
  7. Узагальніть напрацювання групи;
  8. Поінформуйте учасників про програму семінару;

Поясність, як індивідуальні очікування учасників пов’язані з цілями і загальною метою програми «Менеджмент молодіжних центрів». Зрештою, запропонуйте учасникам записати принципи, які вони хочуть дотримуватися для ефективної групової взаємодії, наприклад «поважати думки одне одного», «вимикати мобільні телефони». Розмістить ці принципи в районі стовбура.

12. Завершальна сесія. Зворотній зв’язок учасників. Авторка – Ольга Шелест

Назва сесії Перевірка очікувань, рефлексія, заповнення вихідних форм  
Додаткові матеріали
Час 90 хвилин
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Стільці, фліпчарт. Роздруковані вихідні форми. Сертифікати
Мета та завдання сесії

Мета: Підбити підсумки навчання, перевірити чи справдилися очікування учасників, оцінити задоволеність навчальним процесом. Заповнити вихідні форми для порівняння рівня знань. Задати пояснити подальші кроки після тренінгу. Видати сертифікати.

Завдання: отримати зворотній зв’язок щодо очікувань, сформованих на початку тренінгу;пояснити пост тренінгове завдання;оцінити рівень задоволеності навчальним процесом;заповнити вихідні форми (якщо це передбачено);вручити сертифікати.

Важливо! Після фінальної сесії учасники мають заповнити вихідну анкету навчання. Покликання – google  

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

Потрібно мати на увазі, що частина учасників може поїхати раніше. З ними потрібно заповнити вихідну анкету, пояснити пост тренінгове завдання та вручити сертифікати.

16:30 – 16:40
Подальші кроки: пояснення подальших кроків після тренінгу. В якості пост тренінгової роботи кожному молодіжному центру протягом наступного місяця (озвучити конкретну дату дедлайну) потрібно заповнити та надіслати тренерам на перевірку інструмент самооцінки молодіжного центру.Можна нагадати учасникам про спеціалізовані навчання програми (Фінансовий менеджмент молодіжних центрів). А також про базовий тренінг програми “Молодіжний працівник” та спеціалізований тренінг “Залучення та координація волонтерів”.

16:40 – 17:00
Очікування: Учасникам пропонується звернутися до зафіксованих очікувань, сформульованих на початку тренінгу. Вправа проводиться в залежності від того, який формат формування очікувань був обраний на 1 сесії. Якщо працювали через “зерна”, які саджали в “землю”, то розкладаєте аркуш з очікуваннями на підлозі та пропонуєте командам знайти свої “зерна” та маркерами символічно намалювати на вільній частині аркуша, що “виросло” з їхніх зерен (наприклад, з якогось зерна може “вирости” символічний будиночок молодіжного центру тощо). За бажанням учасники коментують свої результати.
Якщо на 1 сесії використовували формат “дерево очікувань”, то попросить учасників взяти ті свої “листочки” – очікування, що справдилися, та “плоди”- довготривалі результати, які за думкою авторів справдяться пізніше, і прокоментувати. Ті “листя” та “плоди”, що не справдилися, мають залишитися на дереві. Щоб вкластися у відведений час, можна просити учасників висловлюватися за бажанням.

17:00 – 17:30
Рефлексія: Обговорюємо фінальні результати по колу для кожного учасника. Дізнаємося настрій, враження та плани(приблизно по 1 хвилині на учасника). Варіант 1: почати висловлюватися з фрази: “Після тренінгу я буду…”, а також попросити учасників поділитися планами по поверненню додому. Варіант 2: за допомогою асоціативних карт – попросити підібрати карту з запропонованих, яка відображає відчуття після тренінгу і пояснити свій вибір. А також попросити поділитися планами по поверненню додому.

17:30 – 17:50
Вихідні форми: Заповнення вихідних форм для порівняння з початковими анкетами. Можна цю опцію перенести на поза тренінговий час.

17:50 – 18:00
Вручення сертифікатів:  урочисте вручення сертифікатів, спільне фото. Сертифікати можна вручати класичним способом (викликати поіменно та вручати сертифікат). Альтернативний спосіб: учасники з пачки витягують наосліп один сертифікат й не показують, чий саме отримали. Якщо витягли свій сертифікат, то тягнуть знову. Потім по сигналу тренера під бадьору музику йдуть до власника сертифікату та вручають йому/їй з побажаннями від себе.

Очікувані результати
  • учасники підсумовують результати навчання, діляться враженнями та планами по поверненню додому;
  • заповнені форми зворотнього зв’язку для порівняння з початковими;
  • Учасники отримують сертифікати за проходження навчання.

 

Шелест Ольга

Фахівчиня в сфері молодіжної роботи, волонтерства та благодійності.
Напрямки експертності: базові знання про молодіжну політику. Інструменти роботі з молоддю. Залучення ресурсів з місцевих джерел. Інклюзія. Менеджмент волонтерства. Створення дієвих молодіжних центрів, молодіжних рад та благодійних фондів. Молодіжна політика в ОТГ. Критичне мислення та інфо-медійна грамотність.

11. Освітня сесія. Публічне звітування молодіжного центру. Авторка – Ольга Шелест

Назва сесії Публічна звітність молодіжного центру (як зробити, щоб нашу роботі в громаді побачили?)
Додаткові матеріали Приклади звітів
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, можливість працювати в малих групах по центрах.
Мета та завдання сесії

Мета: Сформувати в учасників розуміння важливості публічної звітності МЦ та надати інструменти для її підготовки.

Завдання: надати учасникам розуміння задля чого існує звітування про діяльність (які переваги  від цього для МЦ);побачити цільову аудиторію для звітів (сама молодь, ОМС, партнери, ресурсодавці, мас медіа, команда/волонтери центру);побачити структуру щорічних/щоквартальних звітів, спираючись на кількісні та якісні показники; побачити показники для свого центру;показати форми звітів для різних ЦА (звіт-документ, публічний маркетинговий звіт, звіт-пост), програми, що допоможуть підготувати звіт та час, який займає складання звітності;показати приклади успішних звітів МЦ України.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні) Сесія проводиться на основі презентації з розглядом реальних звітів молодіжних центрів та молодіжних громадських організацій Україні. Презентацію можна віддати учасникам після сесії, в якості опорного конспекту з прикладами.

14:30 – 14:35

Вступна частина.  Що таке публічне звітування і для чого воно МЦ – актуалізація  від тренера через питання: “А хто, як та кому звітує зараз?” (маємо на увазі не бухгалтерський звіт). Мозковий штурм з перевагами публічного звітування для МЦ серед учасників, відповіді фіксуємо на фліпчарті. Додаємо ті переваги звітування, які не названі.

14:35 – 14:50
Цільова аудиторія для звітування. Цільова аудиторія звітування (ОМС, молодь, партнери, ресурсодавці, мас медіа, ті, хто підписаний на розсилку та в соціальних мережах) – робота в групах по МЦ – напишіть для кого ви хочете звітувати, мінімум 5 цільових аудиторій. Презентують, виписуємо спільні цільові аудиторії на фліпчарт. Під час презентації учасники не повторюють те, що вже назване, а оголошують лише нові пункти.

14: 50 – 15:15
Структура звіту. Річні та квартальні публічні звіти: структура, фінансові та програмні показники, форми звіту в залежності від цільової аудиторії та шляхів розповсюдження (звіт-документ, маркетинговий звіт, звіт-пост) – міні-лекція через презентацію на екрані з прикладами декількох МЦ.

Використовуємо кількісні та якісні показники з попередньої сесії по індикаторах, можливо називаємо додаткові (наприклад, кількісні показники по окремих послугах (кількість консультацій психолога/юриста, кількість залучених волонтерів тощо)).

Приблизна структура річного звіту:

  1. звернення від директора/засновника/публічної особи центру до аудиторії;
  2. місія, команда;
  3. інфографіка з кількісними показниками;
  4. фінансовий звіт;
  5. досягнення по основних програмах;
  6. якісні показники (історії успіху, історії впливу, цитати);
  7. плани на наступний рік/квартал/місяць;
  8. покликання на можливість фінансової/ресурсної допомоги.

Рубрики звіту, які можуть допомогти розкрити якісні показники, надати визнання, нагадати про основні події року/місяця:

  • люди та події року (волонтер року, тренер року, благодійник року, несподіванка року, подія року);
  • історії успіху року
  • найяскравіші моменти року – короткий опис + фото + інтерактивне покликання на пост;
  • 3 перемоги цього року;
  • 3 випробування, які ми пережили.

Приклади звітів наведено в Додатку 20.  

15:15 – 15:25
Програми та часові ресурси. 

Показати безкоштовні програми через презентацію на реальних прикладах – з групою придумати, хто в МЦ має вести облік індикаторів постійно, скільки годин потрібно, щоб зробити звіт.

15:25 – 15:55
Вправа з презентацією. Групова робота по молодіжних центрах. На фліпчарті зобразити сторінку з річною інфографікою по кількісних показниках свого центру і презентувати.

15:55 – 16:00
Рефлексія «Після цієї сесії я зрозумів\ла…» по колу – 5 хвилин.

Очікувані результати
  • учасники зрозуміють навіщо публічна звітність і з чого вона складається;
  • учасники побачать цільові аудиторії, для яких хочуть звітувати;учасники зрозуміють структуру звіту і потренуються показувати власні кількісні показники;
  • учасники відкриють для себе безкоштовні програми для розробки звітності, оберуть людину, яка буде вести облік показників та готувати звіт.

Шелест Ольга

Фахівчиня в сфері молодіжної роботи, волонтерства та благодійності.
Напрямки експертності: базові знання про молодіжну політику. Інструменти роботі з молоддю. Залучення ресурсів з місцевих джерел. Інклюзія. Менеджмент волонтерства. Створення дієвих молодіжних центрів, молодіжних рад та благодійних фондів. Молодіжна політика в ОТГ. Критичне мислення та інфо-медійна грамотність.

10. Презентаційна сесія: Комунікації молодіжного центру. Автор – Тіщенко Дмитро

Назва сесії Комунікації для молодіжного центру
Додаткові матеріали
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, столи для малих груп по троє.
Мета та завдання сесії

Мета: Навчити учасників визначати пріоритетні платформи для роботи зі своєю ЦА, вдосконалити навички створення текстів і меседжів, отримати навички сторітелінгу.

Завдання: пояснити різницю між соціальними мережами та розповісти як працюють їхні алгоритми;навчити використовувати визначені портрети ЦА в онлайн-комунікаціях;навчити базовим навичкам сторітелінгу та спрощення мови у спілкуванні.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні) 12:00 – 12:10
Ви – медіа: Розповідаємо учасникам про різні джерела інформації і те, що особистості наразі сприймаються, як повноцінні засоби масової інформації. Основна презентація сесії – google

12:25 – 12:45
Платформи: Розбираємося як працюють алгоритми ранжування соціальних мереж, які є секрети та підходи для успішної онлайн-комунікації, визначимося, на яких платформах ми шукаємо свою ЦА.

12:45 – 13:10
Сторітелінг: Знайомимо з одним із ключових інструментів, що дозволяє вибудувати ефективну комунікацію з цільовою аудиторією, результатом якої буде підвищення впізнаваності та соціальної важливості.
Практика: створюємо дошку на Padlet і просимо туди учасників написати пост про те, як вони провели попередні дні на тренінгу. Важливо: пост має бути написаний так, наче вони пишуть його для своїх друзів і намагаються їх зацікавити у своїй діяльності. Аби не витрачати багато часу, проаналізуйте в процесі всі пости, виділіть найкращі 3 найкращі підходи й найгірші 3 помилки, яких не варто припускатися в сторітелінгу.

13:10 – 13:30
Проста мова: На практиці спрощуємо складні тексти до таких, що будуть просто сприйматися в якості меседжів у соціальних мережах.

В Додатку 19 ви знайдете додаткові поради по темі.

Очікувані результати
  • учасники дізнаються чим відрізняються онлайн-платформи для комунікації та як працюють алгоритми в них;учасники попрактикуються в спрощенні складних текстів;
  • учасники дізнаються про те, чому історії краще запам’ятовуються і краще допомагають комунікувати з ЦА.

 

Дмитро Тіщенко

Тренер з зовнішніх комунікацій, засновник онлайн-журналу «Цукр», медіаменеджер. З 2014 року працює у сфері медіа, є майстер-фасилітатором програми «Активні громадяни» Британської ради в Україні

09. Освітня сесія: індикатори ефективності роботи молодіжного центру. Автор – Тіщенко Дмитро

Назва сесії Індикатори ефективності молодіжного центру
Додаткові матеріали Схема індикаторів
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, проектор, ноутбук для презентацій, клікер, фліпчарти (12 штук).
Мета та завдання сесії

Мета: Навчити учасників проводити сесії з формування місії та візії організації, а також встановлювати індикатори успішності окремих програм в межах роботи МЦ.

Завдання: розповісти про ціль стратегування організації, які проблеми вирішує цей процес;на практиці спробувати сформулювати місію та візію центру;навчити встановлювати KPI для майбутніх чи діючих програм і проєктів.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

10:00 – 10:15.
Вступ. Тренер пояснює поняття бренд. Наголошує, що це комплекс різних визначень, який формує уявлення клієнтів про продукт.

Головна ціль цього блоку – пояснити, що бренд – це те, що про вас говорять люди, а не те, яке гасло ви для себе визначили. Відповідно до визначеної місії, яка згодом і формує бренд, формується уявлення людей про вашу діяльність. Коли люди правильно артикулюють ціль існування вашого центру, тоді його ефективність можна вважати досить високою. Для кращого засвоєння учасники намагаються відгадати назви відомих і маловідомих компаній та організацій, читаючи лише їхні місії. Основна презентація сесії – google

10:15 – 10:30
Учасники в групах по МЦ пишуть місії своїх молодіжних центрів згідно визначених питань. Закликаємо учасників при формулюванні місії ставити собі питання “Щоб що?”. Це допомагає усвідомити справжню мотивацію команди до роботи, визначити найбільш чіткі цілі існування центру.

10:30 – 10:45
Презентуються місії МЦ, тренери дають фідбек. Оцінюємо зрозумілість, чіткість визначення, досяжність (має бути місія завжди за крок до недосяжності, мрійлива).

10:45 – 11:00
Моніторинг: обговорюємо з учасниками ціль моніторингу діяльності, навіщо фіксувати чіткі індикатори, як це використовувати в роботі. На прикладі однієї програми уявного МЦ показуємо шлях від поточної ситуації до конкретних змін у суспільстві: схема inputs, activities, outputs, outcomes, impact (Додаток 18).

11:00 – 11:30
Учасники пишуть по 3-6 чітких індикатори (outcomes) в межах конкретного проєкту, обов’язково варто знайти час і дати учасникам фідбек по визначеним показникам. Важливо уникати формулювань в стилі “зміна ставлення”, треба вимагати від учасників чітких показників, які можна поміряти та побачити.

Очікувані результати
  • учасники знають які складові високоефективних організацій;учасники розуміють як відбувається процес формування місії та візії молодіжного центру;
  • учасники навчаться визначати чіткі та вимірювані індикатори успішності проєктів та програм;учасники можуть сформулювати перелік методів моніторингу діяльності МЦ.

 

Дмитро Тіщенко

Тренер з зовнішніх комунікацій, засновник онлайн-журналу «Цукр», медіаменеджер. З 2014 року працює у сфері медіа, є майстер-фасилітатором програми «Активні громадяни» Британської ради в Україні

08. Майстерка: Ефективний дизайн молодіжного центру. Авторка – Ксенія Ємшина

Назва сесії Ефективний дизайн молодіжного центру
Додаткові матеріали Опис кейсів та конфігурації рекомендованих коробок.
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Тренінгова кімната, окремі столи для команд центрів, картонні коробки  різного формату – за кількістю центрів; клей, ножиці, кольоровий папір, зубочистки, трубочки, стікери, пластилін, скотч, маркери, фломастери, інші підручні матеріали

Примітка. Коробки можна купити на “Новій пошті” або знайти самостійно. Важливо обрізати коробки таким чином, щоб візуально створити ефект макету центру у розрізі. Дивіться Додаток 16.

Мета та завдання сесії

Мета: Учасники поглиблять розуміння щодо формування простору, комфортного для молоді та базованого на програмній діяльності.

Завдання: обговорити елементи простору молодіжних центрів;створити макети просторів, базуючись на даних щодо програмної роботи центру.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні) 16:30 – 16:35
Вправа-енерджайзер. Просимо вийти 4 добровольців і ставимо їм запитання: «Кого б ви взяли одного з групи, щоб спільно робити ремонт у приміщенні?». Добровольці вибирають по одній людині у свою команду. Тим, кого вибрали, задається наступне питання: «Кому б ви довірили намалювати дизайн приміщення?». Наступним учасника можна поставити запитання «Кому б ви довірили замовити перекус для всіх?». Якщо залишається кілька людей, яких не обрали, можна запропонувати їм самим визначити команду, в якій вони б хотіли працювати. Або можна придумати ще кілька запитань.

16:35 – 16:45
Опис вправи. Коротко презентуємо про що буде сесія. Нагадуємо результати роботи з попередніх сесій та пропонуємо створити макети молодіжних центрів, які буде описано у кейсах.

16:45 – 17:20
Робота у групах. Кожен молодіжний центр отримує набір матеріалів та картонну коробку. З цих матеріалів слід змайструвати дизайн свого центру, який є написаний у кейсі (Додаток 17).

17:20 – 17:40
Презентація макетів. Кожна група має 4 хв на презентацію за наступним алгоритмом: коротко розповідають вихідні дані про свій центр – яка програмна діяльність планується, у якому просторі розміщені;демонструють загальний вигляд простору;зазначають основні елементи та їхнє призначення;відповіді на уточнюючі запитання від тренера та інших учасників.

17:40 – 17:50
Дискусія-обговорення. Зазначити на окремому аркуші спільні елементи, які слід мати у кожному Молодіжному центрі.

17:50 – 18:00
Підсумки заняття. Пропонуємо провести дебріф заняття, продовжуючи речення: Я побачив/ла ….Я відчув/ла….Я зрозумів/зрозуміла….За результатами заняття я робитиму …..

Очікувані результати
  • учасники відчують користь враховувати дані з програмної діяльності при плануванні просторів;
  • учасники отримають впевненість у формуванні елементів дизайну просторів молодіжних центрів.

 

Ксенія Ємшина (Гоцко)

Фасилітаторка, тренерка освітніх програм, експертка з організаційного розвитку; проводжу тренінги з тематик: робота з молоддю; менеджмент молодіжних центрів; HR-процеси в організаціях; стратегічне та операційне планування; методологія проведення освітніх заходів; інструменти фасилітації для роботи з групами.

07. Освітня сесія: Які ресурси потрібні МЦ та як їх знайти? Авторка – Ольга Шелест

Назва сесії Які ресурси потрібні МЦ та як їх знайти?
Додаткові матеріали
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, можливість працювати в малих групах по центрах.
Мета та завдання сесії

Мета: Сформувати у учасників розуміння видів ресурсів МЦ та потреб у ресурсах. Окремо розглянути матеріальні ресурси (ті, які залучаються не грошима, а матеріалами та послугами, особливо через партнерства), а також потенційні джерела залучення ресурсів.

Завдання: сформувати розуміння складання списку потреб у ресурсах;надати учасникам інформацію про кошторис МЦ;надати розуміння адміністративних та програмних витрат, мінімально-необхідного рівня витрат.сформувати розуміння важливості залучення матеріальних ресурсів в негрошовій формі;сформувати розуміння потенційних джерел залучення ресурсів та поняття “диверсифікації джерел фінансування” та “грошового потоку”.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні) 14:30 – 14:40
Список потреб у ресурсах через формування кошторису. Формуємо кошторис пересічного МЦ на місяць (мозковий штурм) через запитання тренера «Давайте уявимо з чого складаються щомісячні витрати пересічного МЦ з типовими заходами». Записуємо на фліпчарті. Вчимо закладати в бюджет оренду приміщення та комунальні витрати, зарплату та податки/нарахування, господарські та офісні  витрати (миючі засоби, папір та заправка принтеру, питна вода),  а потім вже розписувати програмні витрати на декількох типових заходах (тренінг з молодіжного лідерства (потрібна зала, апаратура, канцтовари, тренер, дизайн оголошення, інформування молоді); волонтерський захід з прибирання території (дизайн оголошення, інформування, рукавички та пакети для сміття, вивіз сміття, подяки волонтерам), день молоді (…). В результаті маємо набір типових статей кошторису – набір ресурсів різних видів, які маємо залучити, щоб МЦ працював.

14:40 – 15:00
Класифікація ресурсів. Коментар тренера про те, що всі витрати МЦ варто розділяти на адміністративні та програмні (розподіляємо по стовпчиках разом з учасниками). Адміністративні: заробітна плата адмінперсоналу (директор, бухгалтер), оренда,  господарські витрати, маркетингові витрати для популяризації діяльності МЦ тощо. Програмні: заробітні плати менеджерам програм (якщо такі вже є), гонорари фахівцям, витратні матеріали, оренда обладнання, харчування, транспорт тощо. Зауважуємо на важливість формування мінімально необхідного рівня витрат (фінансова лінія, нижче якої спускатися не можна та бюджет розвитку, якщо є ресурси для розвитку), обговорюємо терміни складання бюджету для своєчасного залучення ресурсів (складання приблизного бюджету на рік та його коригування помісячно до якоїсь певної дати кожного місяця). Дивимося, які види ресурсів випливають з бюджету і переходимо до класифікації (грошові, матеріальні, людські, інформаційні, інші). Презентуємо коротко кожен вид ресурсів.

Грошові ресурси: ми залучаємо у вигляді безпосередньо грошей. Це найлегший для використання вид ресурсів. Ми можемо купувати для потреб МЦ все, що нам необхідно.

Матеріальни ресурси: ми залучаємо у вигляді товарів або матеріалів. Цей вид ресурсів в певному сенсі легше залучати (наприклад, у місцевого бізнесу або приватних ресурсодавців іноді легше залучити канцтовари або будівельні матеріали для ремонту в МЦ, залучити проектор, ніж гроші). Але потрібно чітко враховувати, скількі якого ресурсу потрібно і бути готовими отримати ресурс іншої якості або кількості (запит був на 10 літрів жовтої фарби для ремонту, а отримали 8 літрів зеленої; запитували на складі канцтоварів 100 блокнотів для тренінгового курсу, а отримали 500 ручок).   Зауважимо, що для стабільного функціонування МЦ варто розглядати залучення негрошових ресурсів (матеріальних, людських, інформаційних), коли на діяльність не вистачає грошових ресурсів (майже завжди).  

Окремо зупиняємося на людських ресурсах. Ми розглядаємо в якості людських ресурсів професійні послуги найманих фахівців за заробітну плату (бухгалтер, менеджер програми) або гонорар (тренери, психологи, фотографи, дизайнери, юристи тощо). Або це можуть бути безоплатні помічники – волонтери. Окрім вузькоспеціалізованої роботи (тренери, психологи, фотографи, дизайнери, юристи тощо) волонтери можуть виконувати іншу не фахову роботу (допомога у прибиранні, супровід заходів). Також волонтери можуть виконувати в МЦ постійні важливі ролі, фактично виконувати роботу замість штатних працівників, якщо таких поки немає в МЦ (адміністратор МЦ, менеджер проєкту, відповідальний за клуб тощо). Такі волонтери прирівнюються до членів команди МЦ та називаються амбассадорами.

Інформаційні ресурси – це все, що стосується отримання або розповсюдження інформації. Варто пам’ятати не тільки про соціальні мережі та ЗМІ, а й про рекомендації та корисні контакти, які можна отримати від стейхолдерів, розповсюдження інформації через відомих людей та блогерів, отримання дозволів через звернення до посадових осіб тощо.

Інші ресурси – це все, що не увійшло в попередні види ресурсів. Наприклад, це можуть бути природні ресурси (пляж, парк) для проведення заходу, або часовий ресурс.   Якщо група працює динамічно, то можна ініціювати коротке обговорення ресурсів, які можна “не купувати за гроші”. Робота в колі через запитання – які зі статей кошторису (зафіксовані на фліпчарті)  можна «не купувати» за гроші, а залучити одразу у вигляді товарів та матеріалів і від кого залучити. Особливий акцент на тому, що важливо використовувати партнерів та волонтерів по максимуму – різних знайомих тренерів, громадські організації, ресурси по молодіжних обмінах, написання грантових заявок, знайомства та колег по інших тренінгах, дизайнерів, фотографів тощо.

Партнерство – це добровільна згода на співробітництво між двома або більше організаціями, за якою партнери погоджуються на співпрацю задля досягнення спільної мети або виконання окремого завдання.

15:00 – 15:35
Практична вправа на різні види ресурсів. Учасники на листі фліпчарту для кожного МЦ заповнюють приблизний кошторис власного МЦ на наступний місяць (статті, з яких потрібно вибрати, вже є на фліпчарті) і збирають речі, які символізують кожну статтю кошторису (на канцтовари – ручку, на заробітну плату – грошову купюру, на інформування молоді – візитки або телефон з відкритою сторінкою Інстаграм, на оренду та комунальні – грошову купюру, транспорт – щось пов’язане з авто, на проведення тренінгів – роздатковий матеріал з нашого тренінгу тощо) і розкладають біля себе – 20 хвилин.  

Презентація “Презентуйте потреби вашого МЦ у ресурсах” по 1,5 хвилини на МЦ – 15 хвилин. Зауважимо, що завжди одразу розраховуємо грошовий еквівалент будь-якої потреби, навіть якщо плануєте залучати товарами. Якщо залучення товарами не вдасться, то потрібно буде закуповувати. Також завжди мають бути граничні терміни залучення та відповідальна особа.   Під час презентації можна зауважити, щоб точно були враховані і адміністративні витрати, і програмні. Акцент на дедлайнах, щоб встигнути спланувати залучення ресурсів (якщо це не бюджетні кошти та не грант, який МЦ вже має) та його провести, а також встигнути закупити потрібні товари/послуги. Джерела залучення стануть основою для подальшої роботи групи.  

15:35 – 15:55
Презентація потенційних джерел залучення ресурсів в МЦ. Підсумовуємо, що зараз ми визначили потреби МЦ у ресурсах. А тепер поговоримо, де ці ресурси можна залучати.   Через запитання “З яких джерел сьогодні МЦ може залучати ресурси?” демонструємо, що зараз МЦ Україні активно використовують в якості джерел залучення ресурсів. Відповіді групи фіксуємо на фліпчарті, потім демонструємо слайд: Бюджетне фінансування; Гранти від донорських організацій; Платні послуги; Залучення ресурсів з місцевих джерел (в основному локальний фандрейзинг від бізнесу); Краудфандинг (спосіб залучити кошти за рахунок внесків від великої кількості сторонніх осіб).   Коротко описуємо кожне джерело. Роз’яснюємо, що ця широка тема вивчається на спеціалізованому навчанні “Фінансовий менеджмент молодіжних центрів”.  

Формуємо розуміння визначення “диверсифікація джерел фінансування” – це планування залучення ресурсів з різних джерел з метою зниження ступеню ризику одночасної втрати фінансування, якщо одне з джерел раптово зникає або суттєво зменшується. Також формуємо розуміння визначення “грошовий потік (cashflow)” – надходження (грошові та негрошові) мінус виплати за певний період. Для стабільної діяльності МЦ грошовий потік має бути з позитивним значенням (надходження більші за витрати).

15:55 – 16:00
Рефлексія «Після цієї сесії я буду…» по колу – 5 хвилин.  

В Додатку 15 ви знайдете рекомендовану додаткову літературу

Очікувані результати
  • учасники зрозуміють, як скласти список потреб МЦ у ресурсах через кошторис; учасники дізнаються про види ресурсів;
  • учасники визначать ресурси власного МЦ, які можуть залучати у грошовій та в  негрошовій формі, а у вигляді матеріальних ресурсів/послуг, у тому числі через партнерів;
  • учасники дізнаються про основні джерела залучення ресурсів в МЦ, диверсифікацію джерел фінансування та грошовий потік.

 

Шелест Ольга

Фахівчиня в сфері молодіжної роботи, волонтерства та благодійності.
Напрямки експертності: базові знання про молодіжну політику. Інструменти роботі з молоддю. Залучення ресурсів з місцевих джерел. Інклюзія. Менеджмент волонтерства. Створення дієвих молодіжних центрів, молодіжних рад та благодійних фондів. Молодіжна політика в ОТГ. Критичне мислення та інфо-медійна грамотність.

06. Освітня сесія: Форми організації роботи з молоддю. Авторка – Ксенія Ємшина

Назва сесії Форми роботи з молоддю у МЦ
Додаткові матеріали Класифікація форм молодіжної роботи.
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Клейка тканина, кольоровий папір А6 (3 кольори), маркери; заготовлені матеріали для візуалізації – довга намальована хвиля та назви категорій.
Мета та завдання сесії

Мета: Учасники знають та розуміють різноманітність форм роботи з молоддю

Завдання: обговорити поняття «форма організації роботи з молоддю»;розглянути різні форми організації роботи з молоддю;проаналізувати форми організації роботи за принципом «актуальні/ефективні – не актуальні/неефективні»;створити «скарбничку» форм роботи для використання у своїх центрах.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

12:00 – 12:10
Дискусія-обговорення Коротка дискусія-обговорення щодо понять «форма організації роботи з молоддю»; «методи роботи з молоддю». Для цього рекомендуємо використати наступні формулювання:

Форма (лат. Forma – зовнішній вигляд, обрис) – це спосіб організації узгодженої діяльності молодіжного працівника та молоді, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Форми організації роботи класифікуються за різними критеріями.
Метод (грецька μέθοδος – шлях крізь) – це спосіб досягнення поставленої мети, система послідовних взаємодій молодіжного працівника та молоді, які забезпечують засвоєння змісту Для прикладу можемо навести різні критерії для класифікацій форм роботи, які подані у Додатку 14.

12:10 – 12:45
Вправа «Хвиля». Пропонуємо учасникам створити “хвилю” форматів, які зараз використовують молодіжні працівники у своїй роботі. Інструктуємо учасників, як буде відбуватись вправа. Зазначаємо, що умовно всі форми можна розділити на три категорії, а саме:

– ІННОВАЦІЙНІ (ті, які зароджуються зараз, в тренді, але ще не всі вміють їх застосовувати. Наприклад – спорт у VR-окулярах);
– СТАНДАРТНІ/ ЗРОЗУМІЛІ (форми, які добре відомі всім, мають чітко описані процедури, їх легко можна використовувати у своїй роботі. Наприклад, тренінг);
– ЗАСТАРІЛІ (форми, які вже зараз неактуальні, нецікаві молоді, але їх ще інколи використовують, оскільки вміють з ними працювати і там немає нічого складного. Наприклад, лінійка у школі).

Об’єднуємо рандомно учасників у 4 групи – зима, весна, літо, осінь та пропонуємо у групах “відшукати” та записати на кольорових картках А6 4-5 форматів кожної з категорій. (Примітка. Кожна група отримує набір кольорових карток А6: 5 аркушів зеленого, 5 аркушів блакитного та 5 аркушів жовтого, а також маркер).

На роботу у групах пропонуємо час – 15 хвилин. Під час вправи рекомендуємо учасникам використовувати всі способи пошуку інформації – пошук в мережі інтернет, дзвінок колегам по роботі тощо.

12:45 – 13:10
Презентація роботи груп. Презентуємо формати за наступним алгоритмом: спочатку розглядаємо всі результати з категорії ”Стандартні”, потім “Застарілі” і на завершення “Інноваційні”. Пропонуємо кожній групі по черзі на клейкій стіні доєднати свої ідеї із категорії “Стандартні” та по ходу прояснювати формати, про які учасники можуть чути вперше. Аналогічно робимо наступні дві категорії.

Примітка. Така послідовність рекомендована з огляду на те, що в категорії “Інноваційні” може бути найбільша кількість карток, які слід прояснити і ми можемо регулювати часові рамки при потребі.

13:10 – 13:20
Дискусія-обговорення. Запитання для обговорення:
– які форми роботи здивували через те, що вони опинились у певній категорії?
– що ви можете прослідкувати, дивлячись на зазначені форми роботи з молоддю по категоріях?
– про які можливості для молодіжних центрів говорить ця “хвиля”?

13:20 – 13:30
Вправа “Світлофор”. Аналізуємо результати спільної роботи за принципом «Світлофор»: на червоному стікері центр фіксує форми організації роботи, які перестане використовувати у своєму молодіжного центрі; на жовтому стікері: форми організації роботи, які продовжить використовувати у своєму молодіжному центрі; на зеленому стікері: форми організації роботи, які розпочне (спробує) використовувати у своєму молодіжному центрі. Проговорюємо вголос.
Примітка. Якщо вправа “Хвиля” по часу затягнеться через велику кількість різноманітних форматів та прояснень, вправу “Світлофор” можна дати на домашнє завдання.

Очікувані результати
  • учасники розумітимуть різницю між поняттями «форма» та «метод»;
  • учасники проаналізують ефективність різних форм організації роботи  з молоддю;
  • учасники оберуть корисні та актуальні форми організації роботи з молоддю для своїх центрів.

у додатку 14 містять матеріали для додаткової теми до попередніх сесій «Інклюзивна молодіжна робота»

 

Ксенія Ємшина (Гоцко)

Фасилітаторка, тренерка освітніх програм, експертка з організаційного розвитку; проводжу тренінги з тематик: робота з молоддю; менеджмент молодіжних центрів; HR-процеси в організаціях; стратегічне та операційне планування; методологія проведення освітніх заходів; інструменти фасилітації для роботи з групами.

05. Освітня сесія: Програмна робота центру. Формуємо напрями роботи молодіжного центру. Автор – Захарій Ткачук

Назва сесії Вчимося формувати програми для роботи молодіжного центру згідно дослідження
Додаткові матеріали Шаблон опису програми для молодіжного центру.
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, проектор, ноутбук для презентацій, клікер, фліпчарти (10 штук).
Мета та завдання сесії

Мета: Розвиток навичок планування програм молодіжного центру відповідно до потреб молоді громади та вимірювання їх ефективності.

Завдання: розповісти про форми роботи молодіжного центру (захід, проєкт, клуб, програма);продемонструвати шаблон формування програми молодіжного центру та алгоритм її створення;пропрацювати 2-3 програми для кожного молодіжного центру присутнього на навчанні.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

10:00 – 10:20.
Вступ. Тренер пояснює, що коли визначено основні цільові аудиторії, є розуміння місії центру і проведений якісний аналіз дослідження потреб молоді, то можна переходити до формування програм молодіжного центру. Програма – це напрям роботи центру відповідно до потреб молоді та громади. Програма формується із низки проєктів та заходів поєднаних у одну логіку і має довготривалий період. Учасники знайомляться із слайдом про формати роботи молодіжного центру і відповідно починають із основного – напрями роботи (або програми роботи) google

Тренер коротко описує схему і говорить, що про кожен формат буде проговорено окремо. Під час даної сесії ми зупинимося на формуванні програм роботи центру і варіантів їх внесення у календарі та плани роботи.

10:20 – 11:00
Тренер демонструє шаблон формування програми і описує його: google

Учасники отримують завдання знову повернутися до своїх дослідження потреб молоді та аналізу цільових аудиторій; вони мають обрати 1 програму (напрям), який точно будуть впроваджувати у своєму молодіжному центрові. Учасники об’єднуються у команди своїх центрів та на листах фліпчарту заповнюють власний шаблон формування програми роботи МЦ.

11:00 – 11:20
Команди об’єднуються по 3 центри та у малих групах разом із фасилітатором презентуються свої напрацювання. Фасилітатор коментує.

11:20 – 11:30
Основний тренер показує невелику презентацію про варіанти календарів і планерів для молодіжного центру. Презентація тут – google

Якщо буде час, можна продемонструвати сайт однієї із програм Молодіжного центру Волині – Місія Лідер. http://mission.youthplatform.com.ua

Очікувані результати
  • учасники розуміють, що таке напрям (програма) роботи молодіжного центру і як їх знаходити із досліджень молоді;
  • учасники навчаться формувати планувальник програми та вносити її у календар подій центру;
  • учасники розуміють відмінність послуг центру, програм центру, клубів та окремих проєктів.

 

Захарій Ткачук

Тренер освітніх програм молодіжної політики та молодіжної роботи, молодіжний працівник, голова «Асоціації молодіжних працівників України», експерт із розвитку та побудови молодіжних центрі та просторів, голова ГО «Молодіжна Платформа».

04. Освітня сесія: «Досліджуємо цільову аудиторію для роботи молодіжного центру». Автор – Дмитро Тіщенко

Назва сесії Комунікація із різними цільовими аудиторіями (ЦА)
Додаткові матеріали
Час 90 хвилин.
Вимоги до приміщення та необхідні матеріали Фліпчарти, стільці, столи для малих груп по троє
Мета та завдання сесії

Мета: Підвищити в учасників рівень навичок формування портретів цільової аудиторії, визначення їх характеристик та комунікацій відповідно до описаних портретів.

Завдання: дізнатися як проводяться дослідження у вже діючих програмах, що мають свою ЦА;навчитися прогнозувати і формулювати портрет (аватар) ЦА перед запуском або в процесі формування тієї чи іншої програми чи проєкту;навчитися адаптувати контент відповідно до визначеної цільової аудиторії.

Покроковий опис сесії (часові проміжки та відповідальні)

16:30 – 16:45
Вступ. Тренер розповідає про різницю підходів формулювання ЦА залежно від того, чи вже працює проєкт/програма. Основна презентація – google

Дослідження: якщо центр вже запущений і має сталу ЦА, тоді є сенс здійснювати дослідження вже існуючої аудиторії, шляхом проведення соціологічних опитувань, поведінкової оцінки тощо.

Визначення: іншими словами “прогнозування”, тобто уявлення своєї майбутньої ЦА, з якою центр планує працювати.

Важливо: обов’язково постійно треба наголошувати, що чим ширша аудиторія – тим менш ефективним буде молодіжний центр чи будь-яка інша організація. Якщо у центру визначена ЦА: молодь віком від 14 до 35 років, це означає, що фактично центр буде для всіх і ні для кого. Краще зробити акцент, до прикладу, на підлітках 14-18 років, і забезпечити цей пласт необхідними активностями. Або інший варіант – в межах центру розробити програми для окремих ЦА та чітко їх комунікувати: пояснювати, що, наприклад, програма по розвитку soft skills – для молоді 18-23 роки, а навчання англійської мови – для підлітків 14-16, тоді буде більш якісний результат роботи.

16:45 – 17:15
Практика. Учасники формують 1 портрет до однієї з діючих програм у МЦ, описують характеристики. Презентують і отримують фідбек від тренера стосовно детальності і коректності визначення тих чи інших характеристик. Важливо: намагайтеся схиляти учасників до визначення чітких характеристик. Не “веселий”, “активний” та “позитивний”, а “грає в приставку”, “відпочиває в парку” та “платить у магазинах через paypass”.

17:15 – 18:00
Комунікації. Розглядаємо приклади комунікації різних проєктів, спрямованих відповідно на різні цільові аудиторії. На практиці в групах адаптуємо один і той же меседж для 4-х різних цільових груп.   В додатку 11 ви знайдете рекомендації до прочитання по темі

Очікувані результати
  • учасники навчаться складати портрет ЦА перед запуском або на початковому етапі роботи в проєкті чи програмі;
  • учасники дізнаються, як правильно провести поведінкове дослідження аудиторії у вже діючих сталих проєктах;
  • учасники навчаться адаптувати меседжі для зовнішніх комунікацій, залежно від визначеного портрету цільової аудиторії.

Дмитро Тіщенко

Тренер з зовнішніх комунікацій, засновник онлайн-журналу «Цукр», медіаменеджер. З 2014 року працює у сфері медіа, є майстер-фасилітатором програми «Активні громадяни» Британської ради в Україні