Без категорії

Сесія №6. Освітня сесія: Форми організації роботи з молоддю

Додаток 13

Класифікація форм роботи з молоддю

Критерії

  • кількість учасників – індивідуальні форми, мікрогрупові, групові, масові;
  • місце проведення – приміщення: молодіжний центр, молодіжний простір, інше приміщення (домівка, бібліотека, спортивний зал); поза основним приміщенням: екскурсія, домашня самостійна робота;
  • режим проведення – онлайн (синхронне, асинхронне), змішане, офлайн
  • тривалість – кількагодинне, кількаденне, багатоденне
  • дидактична мета – теоретичне навчання: лекція, презентація, конференція;

змішане навчання: семінар, домашня робота, консультація; практичне навчання: майстерня, практикум, тренінг.

Додаток 14

Матеріали для додаткової теми до попередніх сесій «Інклюзивна молодіжна робота»

Ця тема окремо не розглядається під час тренінгу, але вона є наскрізною й підходи інклюзивності варто вносити в повсякденну роботу МЦ. Тому тренеру важливо сформувати в учасників розуміння “інклюзивності”. Також варто розбиратися в понятті підходу “ґендерної рівності”.

Мета – досягнення справжньої ґендерної рівності та соціальної справедливості в роботі МЦ.  Права різних соціальних груп (незалежно від їх розміру) потрібно поважати, а їх інтереси та потреби повинні бути гідно представлені у різних сферах суспільного життя.

Інклюзивні підходи мають враховуватися в наступних сесіях:

“Досліджуємо цільову аудиторію для роботи молодіжного центру”;

“Програмна робота центру. Формуємо напрямки роботи молодіжного центру”;

“Форми організації роботи з молоддю”;

“Ефективний дизайн молодіжного центру”;

“Комунікації молодіжного центру”.

Соціальну інклюзію потрібно відрізняти від розуміння інклюзії в освітньому процесі.

Соціальне виключення (ексклюзія, витискання, відсторонення, відчуження) – процес, під час якого деякі люди витискаються за рамки соціуму і не можуть в повній мірі брати участь в суспільному житті через певні чинники, причини. Соціальне виключення може впливати на всі вікові категорії, але виключення саме молоді потребує особливої уваги! Це складний довгостроковий процес, який складається з багатьох чинників. І немає «чарівної пігулки» – універсального засобу, який вирішить всі багатошарові проблеми за один раз.

Чинники, що можуть стати причиною виключення:

СОЦІАЛЬНІ БАР’ЄРИ:

  • стать;
  • вік;
  • релігія;
  • сексуальна орієнтація;
  • люди із залежностями;
  • люди, які порушували закон;
  • з неповних родин, позбавлені батьківського піклування, батьки-одинаки тощо.

КУЛЬТУРНІ ВІДМІННОСТІ:

  • ВПО, емігранти, біженці та їхні нащадки;
  • люди, що відносяться до національних та етнічних культур;
  • люди з проблемами мовної адаптації та культурної інтеграції.

ОСВІТНІ СКЛАДНОЩІ:

  • люди з складнощами в навчанні;
  • ті, що рано покинули школу;
  • з низькою успішністю в навчанні.

ПОРУШЕННЯ ЗДОРОВ’Я:

  • інвалідність;
  • хронічні захворювання;
  • ментальні та психічні розлади;
  • люди з нестандартними розмірами тіла;
  • люди, які отримали тимчасову травму або хворобу.

ЕКОНОМІЧНІ БАР’ЄРИ:

  • люди з низьким рівнем доходу або з малозабезпечених родин;
  • в стані довгострокового безробіття;
  • з боргами та фінансовими проблемами.

ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕШКОДИ:

  • віддалені населені пункти;
  • сільська місцевість;
  • проживання на островах або околицях;
  • проблемні райони міст;
  • регіони, що погано обслуговуються (обмежений громадський транспорт, погана система обслуговування, покинуті села тощо).

ТАКА МОЛОДЬ МАЄ МЕНШІ МОЖЛИВОСТІ У ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ в результаті життєвої ситуації,  особистого вибору або через перешкоди. Робота молодіжного центру не може усунути всі ці чинники, але може впливати та обмежувати соціальні виключення, допомагаючи молодим людям покращувати навички, мотивацію, поведінку, світогляд тощо.

Як називати такі групи молоді?

  • вразливі та соціально відокремлені групи;
  • ті, що перебувають у невигідному становищі;
  • ті, хто в групі ризику соціального виключення;
  • маргіналізовані групи.

Соціальне включення (інклюзія) – безперервний процес, який забезпечує активну участь вразливих та соціально відокремлених груп людей в ухваленні рішень, що впливають на їхнє життя та доступі до основних прав. Інклюзія – набір методів, інструментів, кроків. Немає єдиного правильного способу, кожному МЦ потрібно знайти свій власний спосіб інклюзивної роботи з молоддю.                                        

Що таке інклюзивність в молодіжній роботі?**

Інклюзивна молодіжна робота підтримує соціалізацію молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах, та створює їй кращі можливості для самореалізації в суспільстві/громаді, а відтак орієнтована на соціалізацію, навчання та запобігання соціальній вразливості. Інклюзивність в молодіжній роботі сумісна з принципом самостійності (автономії) молоді, який передбачає визнання, що молоді люди можуть самостійно приймати рішення, які безпосередньо стосуються їх життя в громаді та певних аспектів приватного життя. Питання переходу до самостійного життя пов’язане з необхідністю створювати умови для соціального включення, громадської участі та здобуття необхідних компетенцій. Особливий акцент в інклюзивності молодіжної роботи робиться на молодь, вразливих та соціально-відокремлених груп (молоді люди, які перебувають в менш привілейованому культурному, географічному чи соціально-економічному середовищі, або молодь з інвалідністю).

МОЛОДЬ ВІДЧУВАЄ СЕБЕ ЗАЛУЧЕНОЮ, КОЛИ :

  • має друзів;
  • прийнята великою групою;
  • поінформована щодо можливостей;
  • посміхається;
  • бере участь в обговореннях;
  • бере на себе ініціативу;
  • бере участь в прийнятті рішень;
  • залучена до практичної діяльності;
  • добровільно бере участь в заходах;
  • допомагає;
  • не боїться фізичного контакту;
  • дотримується правил;
  • щаслива.

Стратегія різноманіття. Різноманіття потребує того, щоб ми цінували та враховували наші відмінності. Ми маємо створити атмосферу, в якій різноманіття та відмінності всіх учасників будуть шануватися в рамках укладу та поведінки групи. Різноманіття – це змішування.

Інклюзія – це створення умов, щоб така суміш працювала разом!

Принцип справедливості. Це не ставитися до людей однаково, а намагатися зрозуміти кожну молоду людину і дати їй те, чого вона потребує. Враховувати відмінності, забезпечити такий процес, який призведе до справедливого результату. Інклюзивність – це НЕ рівність, а справедливий підхід!

Наприклад, ставити час початку тренінгу таким чином, щоб врахувати можливість дістатися до МЦ молодим людям з віддалених населених пунктів громади (врахувавши розклад автобусів).

Що таке інклюзивний підхід молодіжного центру/ простору?**

Це спроможність конкретного молодіжного центру/ простору враховувати інтереси і потреби усіх груп молоді, які можуть бути потенційними відвідувачами/ клієнтами центру. У молодіжній роботі інклюзивність безпосередньо пов’язана з принципом соціального включення, що означає рівний доступ усіх молодих людей до соціальних прав та можливостей участі. Це також включає формування політики, яка б була доступною та зрозумілою для людей, без огляду на обставини, ідентичності чи стилі життя.

З точки зору інклюзивного підходу варто розглядати доступність роботи МЦ в декількох площинах:

  • інфраструктурна доступність та безбар’єрний доступ (зручність розташування МЦ для маломобільних груп молоді та тих, що мають географічні перешкоді);
  • інформаційна та цифрова доступність (можливість вільного отримання інформації (наприклад, шрифти Брайля) та можливості для отримання інформації в районах з відсутнім інтернетом);
  • так звана “інклюзивна атмосфера”** (створення такого психологічного “клімату” в МЦ, де різні  групі молоді будуть відчувати себе комфортно та безпечно). Інклюзивна атмосфера у молодіжному центрі ґрунтується на неієрархічності. Молодіжні працівники повинні вибудовувати свій авторитет через горизонтальні зв’язки з молоддю, уникаючи заформалізованих врегулювань. Правила поведінки в центрі мають бути прості, зрозумілі, стосуватися усіх та визначатися за участю молоді. Слід прагнути до взаєморозуміння і поваги у стосунках як між окремими людьми, так і між групами молоді, а за потреби – вміти знаходити компромісні рішення.

Ґендерна нерівність – стан речей в правовій, соціальній і культурній сферах, коли стать та/ або  ґендер визначає різницю у правах та ставленні (повазі до гідності) до жінок та чоловіків, що виражається в їхньому нерівному доступі до прав та користуванні ними, а також очікування відповідності  поведінки особи стереотипним соціальним та культурним ролям.

Ґендерна рівність – рівні права, обовʼязки та можливості жінок та чоловіків, дівчат та хлопців (на гурток робототехніки та вишивання в МЦ запрошуються однаково хлопці та дівчата, немає “дівочих” та “хлопчачих” гуртків та заходів).

*інформація про інклюзію базується на підході посібника “Інклюзія “Компас для міжнародних інклюзивних проєктів” Erasmus+.

** Рекомендації молодіжним центрам щодо впровадження інклюзивних підходів в молодіжній роботі (Ярина Боренько).