Додаток 5

Принципи та правила дослідження

має призвести до певної дії

здійснюється з позиції молоді і слугує їх інтересам

має бути легко зрозумілим для молоді

наявність плану проведення

нерозголошення конфіденційної інформації

враховуємо відповіді/думку всіх учасників дослідження

Додаток 6

Заготовка для кросворду

Завдання на А5

1. збір інформації в ході безпосереднього чи опосередкованого спілкування;

2. отримання даних про події, що відбулися (2 слова без пробілу);

3. систематичне сприйняття будь-якого явища чи особливості, яке фіксують;

4. процес фіксації ресурсів громади у візуальному форматі; 5. розмова кількох респондентів на задану тему під супроводом модератора.

Додаток 7

Інструменти та методи дослідження

Опитування — це метод збору соціальної інформації про об’єкт в ході безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога (інтерв’юера) і того, кого опитують (респондента) шляхом реєстрації відповідей респондента.

Методи опитування поділяються на інтерв’ю і анкетне опитування.

Інтерв’ю – це бесіда, що проводиться за певним планом і передбачає безпосередній контакт інтерв’юера з респондентом. За формою проведення воно може бути прямим («очі в очі») та опосередкованим (наприклад, по телефону чи скайпу).

Особливістю анкетного опитування є використання анкети, що заповнюється респондентом (сам читає анкету і фіксує відповіді).

Анкетне опитування може бути очним, при якому інтерв’юер роздає анкети і присутній при їх заповненні, та заочним, яке в свою чергу може бути онлайн (анкета створюється онлайн та поширюється через мережу інтернет), поштовим (анкети розсилаються поштою і через деякий час повертаються дослідникам), пресовим (анкета публікується на сторінках газет чи журналів) і телефонним (опитування відбувається по телефону).

Особливим видом опитування є експертне, тобто опитування, в ході якого респондентом є експерт (спеціаліст в певній галузі діяльності).

Спостереження – являє собою цілеспрямоване і систематизоване сприйняття будь-якого явища, риси, якості та особливості якого фіксуються спостерігачем. Форми і засоби фіксації можуть бути різними: бланк або щоденник спостереження, фото-, теле- або кіноапарат та інші технічні приладдя.

Характерними рисами наукового спостереження, на відміну від буденного, є систематичність, планомірність, цілеспрямованість.

Спостереження може бути: включеним, невключеним; польовим, лабораторним, випадковим (незапланованим).

Головною особливістю методу спостереження є те, що відбувається безпосередній зв’язок з об’єктом, також однією з особливостей методу є неможливість повторного спостереження.

Метод фокус-групового інтерв’ю – розмова кількох респондентів під чітким ругелюванням модератора. Під час розмови виявляється мотивація людей щодо певної проблеми та ставлення до проблеми. Це якісний метод дослідження.

Метод фокусованого групового інтерв’ю має спільні риси з деякими варіантами опитування, наприклад, з груповим інтерв’ю. Проте фокусоване групове інтерв’ю є не просто чергуванням запитань інтерв’юера і відповідей респондентів, а є свого роду дискусією. Респонденти мають більше свободи тут у виборі форми виразу своїх почуттів і думок щодо заданої теми. Застосування фокусованого групового інтерв’ю стимулює виникненню нових запитань, а предмет розмови може набувати несподіваних обрисів (у цьому виявляється гнучкість методу). Особливістю методу фокусованого групового інтерв’ю є те, що дискусія має фокусований характер: тема дискусії, логіка і форма запитань (кількість яких має не перевищувати десяти) визначаються заздалегідь і фіксуються в інструкції ведучому. Важливо, щоб кожен учасник фокус-групи не був скутим, обмеженим часом, відчував увагу до себе, зумів налаштуватися на тему, що цікавить дослідника, мав можливість трохи відпочити в ході дискусії тощо. Збирання інформації відбувається у процесі спостереження за обговоренням пропонованих питань, а також за невербальною поведінкою. Зазвичай з однієї теми проводять три-чотири фокус-групи. У поєднанні з іншими методами фокусоване групове інтерв’ю може виступати як пілотне або як додаткове дослідження для перевірки результатів, одержаних за допомогою інших методів.

Картування (мапування) – це процес мапування (mapping) ресурсів та створення образу громади, який би демонстрував її здатність та потенціал. Це все про залучення мешканців до виявлення цінних якостей (індивідуальних, суспільних, інституційних) і творення образу свого міста/ регіону, в якому хотілося б жити. Кожна громада має свій потенціал: підприємства, центри громадської активності, освітні та культурні заклади. Але найголовніше – це люди та їхні можливості, як організовані групи мешканців, так й окремі особи, які мають знання, навички і таланти. Всі ці речі мають бути дослідженні та відображені задля демонстрації справжнього потенціалу громади. Картування громади можна охарактеризувати як громадське дослідження із залученням широкого кола активних мешканців.

Експеримент – загальний метод отримання нових знань в контрольних і керованих умовах. В першу чергу це знання про причинно-наслідкові відносини між явищами і процесами.

Соціальний експеримент — спосіб отримання інформації про соціальний об’єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій. Важливо запам’ятати, що в ході експерименту особлива увага надається вивченню “поведінки” тих факторів, які надають об’єкту нових рис і якостей.

Аналіз документів: зазначений метод дозволяє отримувати дані про події, що відбулися, спостереження за якими вже неможливо. Вивчення документів нерідко дозволяє виявити тенденції і динаміку їх змін та розвитку. Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі і зберігання інформації.

В залежності від автора документи поділяють на офіційні (створені юридичною або посадовою особою) та документи приватного походження.

За змістом документи поділяються на нормативні, розпорядчі, організаційні, довідково-інформаційні. Джерелом соціологічної інформації, зазвичай, є текстові повідомлення, що наявні в доповідях, протоколах, резолюціях, рішення, публікаціях. Особливу роль відіграє соціальна статистична інформація.

Існує два види методів аналізу документів — традиційний і контент-аналіз, який активно застосовується в дослідженнях засобів масової інформації, будучи незалежним формалізованим методом групування текстів. Застосовується також біографічний метод, в центрі якого вивчення індивідуального життєвого шляху.

Вторинний аналіз даних – метод дослідження, спрямований на аналіз вже існуючих (раніше добутих в інших дослідженнях) даних відповідно до нових задач. Використовуються традиційні джерела агрегатування даних – звіти, наукові публікації тощо.

Крос-культурний метод – тип наукового пошуку, відповідно з яким поведінку молодої людини та соціальних груп вивчають у контексті їхніх культурних особливостей.

У крос-культурному дослідженні головну увагу акцентують на спільних і відмінних рисах у структурі, функціонуванні та розвитку певних соціальних й психологічних феноменів у різних культурних групах.

Дослідження цього типу мають два рівні: перший — опис спільного та відмінного, другий — їхнє пояснення. Наукові проблеми першого рівня пов’язані з особливостями збору інформації, другого — з мотивацією дослідників та ідеологічним контекстом досліджень у межах різних культур.

Довідково:

Дослідження – це процес, за допомогою якого спільноти та окремі їх члени поглиблюють знання стосовно самих себе, використовують ці знання для прийняття рішень, що стосуються дій в межах спільноти, а також контролюють та оцінюють результати своїх дій. Дослідження має на меті встановлення закономірностей виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності певних об’єктів, явищ, предметів.

Польове (первинне) дослідження припускає безпосередню участь дослідника в зборі необхідної йому первинної інформації, що безпосередньо відноситься до проблеми, яку досліджують. Щоб отримати вказану інформацію, дослідник вступає в безпосередній контакт з можливими її носіями, використовуючи в цих цілях різні методи збору даних.

Анкета — структурно організований набір запитань, кожне з яких логічно пов’язане з основною метою дослідження, отримання інформації відбувається шляхом опитування респондентів.

Додаток 8

Етапи дослідження

визначити мету

сформувати цільову аудиторію: локація, вік

обрати інструмент

розробити дії, які передбачені інструментом

зібрати дані: дедлайн!

обробити та проаналізувати дані

сформувати висновки

презентувати результати громаді

Додаток 9

Приклади рецептів

Додаток 10

Як аналізувати первинні дані?

Вітання!

Друзі, вітаю Вас із проведенням опитування. Для когось цей досвід – вперше, для когось, можливо, – вже звична справа. Так чи інакше, для Вас важливо зараз здійснити аналіз та виявити основні маркери, «точки надважливостей», з якими Ви будете працювати надалі (не забуваймо, не лише ДЛЯ молоді, але й З молоддю ).

Отже, я напишу кілька порад, які дозволять Вам полегшити цей процес.

*поради будуть представлені на прикладі соціологічного дослідження від КУ Інститут міста Львів

І. Система Google Forms розумна і вже зробила Все за нас

У Вас є загальний вигляд опитування. Натиснувши на пункт «Відповіді», Ви отримаєте готові результати з %.

Як це виглядає і що з цим робити?

Крок 1. Ви можете отримані % значення перенести у Excel і вона матиме такий вигляд ↓:

Дані можуть виглядати ось так. Вам буде зручно їх аналізувати, трансформувати у таблиці та малювати на їхній основі графіки для кращого візуального сприйняття інформації.

ІІ. Таблиць з Google Forms замало і Ви хочете більш глибинний аналіз

Якщо Ви хочете зробити більш глибинний аналіз (наприклад, дізнатися як на певне запитання відповіли чоловіки та жінки, але у Вас немає фахового соціолога, то – це не біда. У Вас є «незамінний друг» – Excel).

Вам варто відкрити табло «Відповіді» та натиснути на зелений значок (червона стрілка вказує на його розташування).

Дані виглядають так. Ви натискаєте на «Файл» і «Зберігаєте файл».

Далі Ви здійснюєте комбінацію значень. Із файлу Ви обираєте відповіді на запитання, яке цікавить Вас (у нашому випадку «Як змінилась освіта за 5 років?» та стать) і дані набувають іншого значення.

Я відібрала 14 значень для полегшеного сприйняття і розуміння. Отже,

Спочатку Ви виділяєте усі категорії (Запитання + Стать);
Натискаєте на «Сортування й фільтрування» (червоним обведено на картинці);
Сортувати за «Стать» і натискаєте ОК;
Усі відповіді будуть відсортовані за чоловіками і жінками.

У цьому випадку буде так:

Загалом 14 осіб сприймається як 100%. Жінок вийшло 7 осіб та чоловіків – 7 осіб.

Далі розрахунок пропорцій.

Тепер Ви знаєте, що у Львові 50% дівчат і хлопців вважають, що якість освіти у ЗВО Львова покращилась упродовж останніх 5 років.

Такі комбінації Ви можете здійснювати за районами проживання, рівнем поінформованості, відвідуваності та багато інших категорій, які дозволять Вам зрозуміти Вашу цільову аудиторію.

Раджу, усю Вашу інформацію візуалізувати для громадськості, що дозволить розуміти Ваші основні результати опитування.

*Пам’ятайте і те, що Ваші дані нерепрезентативні, але Вони є первинними та дозволяють розуміти подальший вектор співпраці та комунікації